NASA X-59 готується до першого надзвукового ривка: «шепіт» на швидкості 1490 км/год
Надзвукова авіація тривалий час залишалася в статусі «колишньої», з якою краще не бачитися. Після завершення епохи Конкорда (Concorde) головною перепоною для швидких перельотів стала не ціна палива, а нестерпний гуркіт. Проблема в тому, що під час подолання звукового бар’єру виникає ударна хвиля, яка на землі звучить як вибух. Саме тому польоти на швидкості понад 1 маха над сушею заборонені в більшості країн світу. Проте NASA вирішила, що фізику можна перехитрити, якщо правильно підійти до дизайну фюзеляжу.
Довгий ніс та «тихий» удар
Експериментальний літак X-59, створений у межах місії Quesst, — це спроба довести, що надзвуковий політ може бути не гучнішим за зачинення дверей автомобіля. Його конструкція виглядає незвично: неймовірно довгий та тонкий ніс, який займає майже третину довжини, та відсутність прямого огляду через лобове скло. Замість нього пілот використовує систему зовнішнього бачення (XVS) — монітор високої роздільної здатності, що транслює зображення з камер. Все це зроблено для того, щоб розсіяти ударні хвилі та не дати їм об’єднатися в один потужний «бум».
План на червень: вихід за бар’єр
За планом, на початку червня 2026 року команда проекту підніме X-59 на висоту близько 13 кілометрів. Це буде перший випадок, коли літак спробує перевищити швидкість звуку. Якщо все пройде успішно, наступним кроком стане політ на висоті 16.7 кілометрів зі швидкістю 1.4 Маха (приблизно 1490 км/год). Це і є ті самі робочі параметри, на яких NASA планує збирати дані для майбутніх польотів над населеними пунктами США.
Кожен крок розширення діапазону можливостей наближає нас до демонстрації можливості безшумного надзвукового польоту, яка лежить в основі місії Quesst. Завершення першого польоту в умовах місії особливо значимо — це момент, коли ми починаємо перевірку роботоздатності літака в тій середі, для якої він був розроблений.
Навіщо літаку супровід
Цікаво, що на перших етапах надзвукових випробувань X-59 супроводжуватиме звичайний «гучний» винищувач. Це виглядає іронічно: тихий літак летить поруч із тим, що реве на всю округу. Проте в цьому є практичний сенс. На літаку супроводу встановлений спеціальний сенсорний зонд, який фіксуватиме форму та силу ударних хвиль експериментального апарату. Оскільки головна фішка новинки — «шепіт» замість удару, вченим потрібно точно виміряти тиск повітря, щоб підтвердити математичні моделі, які розробила компанія Lockheed Martin.
Перша фаза місії, яка триває з жовтня 2025 року, присвячена виключно перевірці систем. Лише після того, як інженери переконаються, що літак стабільний та слухається керування, почнеться друга фаза — вимірювання гучності. А згодом NASA планує літати над містами та опитувати мешканців, чи чули вони щось підозріле. Якщо люди не помітять «гостя» в небі, це може стати зеленим світлом для зміни авіаційних правил та повернення надзвукових пасажирських лайнерів.
Поки одні намагаються зробити польоти тихими, інші борються з вогнем та гравітацією. Наприклад, нещодавно важка ракета New Glenn вибухнула під час випробувань, нагадавши нам, що шлях до великих швидкостей завжди супроводжується технічними викликами.
