Мізки на апараті: як стартап Bexorg перетворює органи померлих на тестові полігони для ліків
Нейробіологія десятиліттями б’ється об одну й ту саму стіну: ліки, що демонструють дива на мишах, з тріском провалюються на людях. Причина проста — миші не хворіють на Альцгеймера так, як ми, та й мозок у них влаштований значно примітивніше. Американський біотех-стартап Bexorg вирішив піти шляхом, який раніше здавався сценарієм для наукової фантастики або горору: вони використовують справжній людський мозок, вилучений через кілька годин після смерті донора.
Технологія «оживлення» без свідомості
В основі підходу лежить система BrainEX. Це складний комплекс, який виконує роль штучного тіла: він подає до тканин кисень, поживні речовини та замінник крові. Керівник Bexorg Звонімір Вршеля (Zvonimir Vrselja) стверджує, що такий метод дозволяє зберігати біологічні функції клітин протягом тривалого часу. Важливо розуміти: мозок не «прокидається». У ньому немає організованої електричної активності, характерної для свідомості.
Щоб уникнути навіть теоретичних ризиків появи будь-яких ознак сприйняття, систему «накачують» пропофолом — потужним анестетиком. Біоетики, залучені до проєкту, в один голос запевняють, що рівень нейронної активності в таких зразках на порядки нижчий за поріг, необхідний для виникнення бодай натяку на свідомість. Тож ніяких «мізків у банці», що страждають від нудьги, тут немає — лише жива тканина як біологічний реактор.
Чому миші більше не в моді
Головна перевага методу Bexorg — контекст. Лабораторна миша живе в стерильних умовах і має ідентичний генетичний код зі своїми родичами. Людський мозок, що потрапляє до рук дослідників, — це орган людини, яка прожила 70–80 років. Він несе в собі відбитки реального життя: перенесені інфекції, накопичені токсини, історію прийому ліків та вплив навколишнього середовища. Саме на таких «втомлених» тканинах найкраще перевіряти препарати проти нейродегенеративних захворювань.
Ця модель має критичну перевагу над традиційними системами, адже ми працюємо з тканинами, що мають реальний життєвий досвід.
Як зазначає видання Science, такий підхід уже зацікавив великих гравців. Фармацевтична компанія Biohaven використала близько 130 зразків Bexorg для тестування своїх розробок, зокрема ліків проти хвороби Паркінсона. Це дозволяє відсіяти неефективні формули ще до того, як почнуться дорогі та ризиковані клінічні випробування на живих людях.
Масштабування та плани на майбутнє
Попри те, що перші успіхи з технологією BrainEX були продемонстровані ще шість років тому на мізках свиней, перехід до людських зразків вимагав значної модернізації. Наразі мозок у системі «живе» близько 24 годин. Після цього його розрізають на сотні дрібних фрагментів для детального молекулярного аналізу.
Але Bexorg не збирається зупинятися на ручній роботі. У планах компанії — повна автоматизація процесу за допомогою роботів. Мета виглядає амбітно: обробка до 1600 зразків людського мозку на рік. Якщо стартапу вдасться підтвердити ефективність своєї платформи науковими публікаціями, ми можемо стати свідками нової ери у фармакології, де шлях від пробірки до аптеки стане значно коротшим, а головне — успішнішим.
Поки західні вчені експериментують з тканинами померлих, у Азії інтеграція технологій у нервову систему йде іншим шляхом. Наприклад, Китай першим у світі вивів нейроімпланти на масовий ринок, що робить кіберпанк-майбутнє ще ближчим.
