Енергія з нічого: Космічні сили США фінансують чип, що працює на вакуумі
Поки світ намагається витиснути максимум із літієвих батарей та сонячних панелей, стартап Casimir вирішив піти складнішим шляхом — добувати електрику буквально з порожнечі. Ідея звучить як сценарій наукової фантастики, але вона зацікавила SpaceWERX — підрозділ Космічних сил США, який займається підтримкою малих компаній.
Гроші на перевірку «магії»
Casimir отримав фінансування в межах програми Small Business Technology Transfer (STTR). Контракт Phase I передбачає перевірку технічної реалізованості MicroSparc — мікросхеми, яка, за словами розробників, здатна безперервно генерувати електрику за рахунок енергії квантового вакууму. Стартап має довести Міністерству ВВС США, що їхній автономний твердотільний генератор витримає роботу у віддалених та важкодоступних місцях.
Точну суму контракту не розголошують, проте зазвичай гранти SpaceWERX такого рівня становлять від $75 000 до $180 000 і розраховані на термін від 3 до 12 місяців.
Як це працює (в теорії)
В основі технології лежить ефект Казимира. Ще у 1948 році Гендрік Казимир (Hendrik Casimir) припустив, що між двома провідними поверхнями на нанометровій відстані виникає сила притягання через квантові флуктуації вакууму. У 1997 році Стівен Ламоро (Steven Lamoreaux) вперше виміряв цю силу експериментально.
Проблема класичного ефекту в тому, що він дає лише короткий імпульс енергії, коли пластини зближуються. Casimir намагається обійти це обмеження:
- Пластини фіксуються на кремнієвій підкладці.
- Між ними розміщуються електрично з’єднані наностовпчики.
- Завдяки квантовому тунелюванню електрони рухаються від зовнішньої пластини до центрального стовпчика, створюючи спрямований потік.
- Мільйони таких нанопорожнин на одному чипі замикають цикл, повертаючи електрони назад.
Наразі перші версії MicroSparc за потужністю не перевищують маленьку керамічну батарейку або крихітну сонячну панель. Проте розробники мріють про багатошарову 3D-архітектуру, яка дозволить збільшити потужність у 100 разів.
Науковий скепсис та плани на майбутнє
Головне питання залишається відкритим: чи справді MicroSparc може видавати корисну потужність безперервно? Незалежних підтверджень цьому поки немає, а скептики вже встигли охрестити пристрій черговою варіацією «вічного двигуна».
Співзасновник компанії Харольд Г. Уайт (Harold G. White), який раніше працював у NASA Eagleworks (лабораторія, відома своїми експериментами з екзотичними двигунами), зауважує, що сам ефект Казимира — це доведена квантова механіка, а дискутувати варто лише про спосіб його практичного застосування.
Нинішній контракт дозволить Casimir протестувати технологію в реальних умовах за вимогами військових. Якщо все піде за планом, стартап сподівається вийти на комерційний ринок у 2028 році.
Поки американці намагаються приборкати вакуум, у Європі теж не шкодують грошей на амбітні проєкти: Європа виділила 544 млн євро ракетним стартапам, які ще навіть не дісталися орбіти.
