Розмова в темряві: як користуються смартфонами незрячі люди

Автор: Технослав Бергамот | 25 червня 2019, 15:02
Розмова в темряві: як користуються смартфонами незрячі люди

При підтримці 

Їх смартфони завжди з вимкненим екраном. Це виглядає дивно, але їм нема чого в них дивитися. Вони нічого не бачать, і все, що їм потрібно для використання смартфона - це чутливі пальці та слух. Вони не люблять слово «сліпі», хоча воно досі ганебно існує у назві їх організації. І вважають за краще слово «незрячі». Вони такі ж як ми з вами, але з інвалідністю через порушення зору. Для них смартфон - ще найважливіший персональний помічник, в якому зосереджена значна частина їх життя. Звучить неймовірно, але вони користуються практично всіма функціями смартфонів, за винятком хіба що фото- та відеозйомки.

Про це в нашому суспільстві як і раніше не прийнято говорити. Про них і їхні проблеми рідко пишуть статті та знімають репортажі на телебаченні. Вони не бачать, але при цьому вміють користуватися смартфонами. У повній темряві. В Україні у них є організація - «Українське товариство сліпих» або УТОС, існуюче ще з 1933 року. Центральне правління організації, а також спеціалізована бібліотека імені Миколи Островського розташовані в Києві на Печерському узвозі, недалеко від станції метро Кловська. Статистику таких людей ведуть з рук геть погано, тому дані дуже відносні. У нас в країні близько сорока тисяч незрячих людей (в Києві, за оцінками, більше трьох тисяч). І близько трьохсот тисяч з інвалідністю по зору.

Вулиці наших міст не пристосовані для людей з інвалідністю. Існує поняття універсального дизайну (або інклюзивного дизайну), що забезпечує рівні умови для всіх. У наш побут уже входить поняття «безбар'єрного середовища» в місті - з'являються станції метро з ліфтами для крісел-каталок, нові магазини створюють пандуси, якими, до речі, користуються не тільки люди, що пересуваються на візках, а й мами з дитячими візочками. За словами директора навчально-інформаційного комп'ютерного центру УТОС Олександра Гордейко навіть облаштування пішохідного маршруту тактильною тротуарною плиткою для незрячих від станції метро Кловська до будівлі УТОС було зроблено без розуміння реальних потреб тих, хто їм буде користуватися. «В результаті влада каже: ну, ось ми для вас щось зробили, а вам знову не подобається», - бідкається він.

Ми сидимо в навчально-інформаційному комп'ютерному центрі УТОС, де проходять заняття з навчання незрячих використанню смартфонів. Тут встановлені комп'ютери (досить старенькі, їм до десятка років), які не чекаєш побачити в місці, де навчаються незрячі. Ми говоримо про важливість змін у суспільстві, коли про таких людей будуть згадувати не лише 3 грудня, у Міжнародний день людей з інвалідністю (в англійській мові, до речі, він називається International Day of Disabled Persons - слово «інвалід» там не фігурує, це ще один пережиток минулого, від якого нам слід позбавлятися). «Ми між собою жартома називаємо 3 грудня днем святого інваліда», - каже Олександр.

Найменше очікуєш побачити в УТОС комп'ютери. Але незрячим людям вони набагато необхідніші, ніж нам.

Скільки часу потрібно на вивчення смартфона наосліп

Заняття відбуваються в групах, по 2 заняття на тиждень тривалістю 3-4 години. У групі може бути до 8 осіб (частіше - менше), адже кожному потрібно приділити увагу. А звуковий супровід дій створює справжню какофонію. Інструктор Ігор, який проводить заняття, теж незрячий. Але за його зовнішнім виглядом ніколи не скажеш, що він відповідає стереотипу про те, як виглядає людина, позбавлена ​​зору. Він буквально випромінює оптимізм, з натхненням розповідаючи про успіхи своїх підопічних. Його основна робота пов'язана з програмуванням, що саме по собі викликає подив. В іншому від звичайного «айтішника» його відрізняють хіба що темні окуляри, які він не знімає. Футболка з логотипом NASA, на столі перед ним - iPhone (не останньою, правда, моделі), на руці - годинник Apple.

Ігор Кушнір
фахівець комп'ютерного центру, інструктор курсів НІКЦ УТОС

Є три рівні навчання: початковий, розширений та умовно «просунутий». Кожен розрахований на 6 тижнів занять. Початковий рівень присвячений подоланню психологічних бар'єрів, пов'язаних з взаємодією зі смартфоном наосліп. У більшості курсантів вже є досвід роботи з кнопковими телефонами (стару Nokia 3310 можна було використовувати незрячим, розповідає Ігор, в ній тільки не було можливості читання SMS вголос), але немає досвіду використання сенсорних екранів. Вони бояться щось зламати або зробити не так. До того ж незрячим людям у віці вкрай складно працювати з інтерфейсами без фізичних кнопок. Під час початкового курсу вивчають жестову навігацію смартфонів та запам'ятовують, де віртуально знаходяться важливі для щоденної роботи зі смартфоном елементи - наприклад, рівень заряду акумулятора.

Наступний етап навчання включає в себе вивчення додатків для читання з екрану, набору тексту та роботи з додатками. Ми користуємося, практично, всіма додатками, що і всі, - каже Ігор. Facebook, Приват24, Viber - всі вони дозволяють працювати наосліп. Єдине про що погано піклуються вітчизняні розробники - далеко не завжди підписують контент-дескриптори, що дозволяють озвучувати ті чи інші елементи інтерфейсу. У глобальних компаній, що розробляють додатки, з цим справи куди краще. 

Нарешті, найдосвідченіші користувачі вивчають такі складні процедури, як скидання смартфона до заводських налаштувань, самостійне налаштування (зазвичай смартфон налаштовує інструктор) та включення режиму спеціальних можливостей. А також установка apk-файлів.

Які смартфони підходять для незрячих

Як і належить «айтішнику», Ігор, звичайно ж, віддає перевагу iPhone, але розуміє, що у більшості користувачів все ж смартфони на Android. Для роботи підходить будь-яка модель з підтримкою додатку TalkBack. Він з'явився ще у 2 версії Android, але став комфортним для роботи, за словами Ігоря, лише з 4 версії. Теоретично, будь-який смартфон на Android при першому включенні повинен входити в режим роботи TalkBack при натисканні та утриманні обох клавіш гучності. Але проблема в тому, що не всі виробники смартфонів тестують ці можливості. Не всі ярлики меню можуть бути озвучені, а при активації TalkBack смартфон може не озвучувати подальших дій, що критично для незрячих - адже вони фізично не можуть бачити що саме хоче від них пристрій. Найбільш незручні смартфони, з якими стикався Ігор - це Lenovo, HTC та Meizu. Найпоширеніші смартфони сьогодні серед новачків - це Xiaomi та Samsung. І вони цілком адекватні для незрячих, - розповідає Ігор. Для незрячих людей також важливі тактильні відчуття - наскільки зручно він лежить в руці. Не менш важлива ще фірмова оболонка, точніше її доступність для звукового супроводу всіх підрозділів меню. Головний критерій вибору смартфона - швидкий відгук та голосовий супровід всіх жестів. Оскільки робота екрану не важлива, а головний енергоємний додаток - синтезатор мови, то технологічний та ціновий поріг таких смартфонів невисокий.

На заняття в УТОС можна прийти і без свого смартфона - зусиллями оператора lifecell у центрі з'явилися смартфони General Mobile (спочатку GM 8 Go, а потім GM 8, у нас на сайті є побіжний огляд цих моделей), які і використовуються для новачків. Взагалі інструктори рекомендують не купувати смартфон заздалегідь, адже далеко не всі з них зручні для використання незрячими людьми «з коробки». У їхній практиці було чимало випадків, коли родичі купували незрячим смартфони без оглядки на технічні особливості та комфортні тактильні відчуття. Взагалі lifecell був готовий надати для курсів НІКЦ УТОС будь-які інші смартфони (ті ж Samsung чи Xiaomi), але інструктори вирішили, що General Mobile 8 цілком підходять для навчання. По-перше, ними можна скористатися в режимі налаштування спеціальних можливостей одразу після установки SIM-карти та першого включення без допомоги зрячих людей. По-друге, вони автоматично оновлюються до Android 9.0 Pie. По-третє, не гальмують на ресурсномістких додатках для незрячих, які потребують роботи синтезатора мови. А вже після проходження курсів, коли з'явиться перший користувацький досвід і розуміння особливостей роботи зі смартфоном, можна обрати собі смартфон.

Так виглядають налаштування TalkBack на Android

Як новачки дізнаються про курси та де їх можна пройти

Як це часто буває, найкраще працює «сарафанне радіо» - приходять, дізнавшись від знайомих чи їх знайомих. Зараз є можливість спілкуватися за допомогою інтернету та соціальних мереж. У комп'ютерного центру є своя сторінка у Facebook та сайт blind.org.ua. Найбільш завантажені сезони для навчання - весна і осінь, влітку більшість людей зайняті, а зима занадто складна для пересування містом пора року для незрячих. Крім Києва такі курси ще є в Дніпрі, де їх проводять 2 підготовлених інструктора. Нещодавно вони стали доступні в Маріуполі та Кривому Розі. Вже є плани запустити курси в Харкові.

Якими програмами користуються незрячі

Існує цілий пласт додатків, створених спеціально для незрячих людей. У більшості випадків це або безкоштовні програми, створені ентузіастами, але вони мають відповідні проблеми з функціональністю, стабільністю та підтримкою. Або платні і створені за кордоном, відповідно, не дешеві. Найчастіше використовуються аудіогіди (додатки, що розповідають про те, що знаходиться поруч з користувачем), навігатори для незрячих, а також додатки для розпізнавання номіналу грошових купюр. Навігація для незрячих має свої особливості та використовує орієнтування на циферблаті годинника. Такі навігатори оперують не лише поняттями «праворуч/ліворуч», а й вміють давати підказки типу «пройдіть 300 метрів на 3 години». Аудіогіди здатні розповісти які магазини чи кафе знаходяться поруч, коли користувач проходить або проїжджає поруч. Але, в принципі, для незрячих доступні навіть ігри (наприклад, шашки, п'ятнашки). Є кілька спеціальних ігор, створених для незрячих, що використовують звуковий інтерфейс, але це скоріше демонстрація можливостей, ніж цікаві ігри - грати в них швидко набридає, - пояснює Ігор.

Ігор Кушнір демонструє як працює набір тексту шрифтом Брайля на iPhone

Найбільш затребуваним, звичайно ж, є набір тексту (для повідомлення або пошуку). В принципі, існують додатки для набору тексту шрифтом Брайля. На перший погляд звучить незвично, адже ми всі знаємо, що шрифт Брайля складається з опуклих точок, які, зрозуміло, не можна відтворити на пласкому екрані. Але в реальності це спеціальний додаток з шістьма великими кнопками на екрані, що повторюють матрицю, з якої формуються букви шрифту. Хоча, за словами, Ігоря Кушніра, в реальності таким методом мало хто користується, віддаючи перевагу іншим засобам набору тексту. Для прискорення процесу незрячі використовують прискорене відтворення тексту, тому з боку це виглядає як закінчення рекламних роликів на радіо (пам'ятаєте, де вимовляються назви всяких ліцензій, а звук прискорюється, щоб не витрачати дорогий ефірний час). І на практиці швидкість набору тексту незрячими просто фантастична! Я б сказав, що вона мало поступається набору тексту звичайними користувачами.

Сергій Левищенко, що пройшов курс, швидко набирає текст на своєму смартфоні

Спеціальні програми для незрячих

Більшість цих програм розроблені спеціально для незрячих і суттєво полегшують їх адаптацію при роботі зі смартфоном. Насправді їх, звичайно ж, набагато більше, ми зупинилися на найбільш значущих та важливих.

Blind-Droid Wallet

Безкоштовний додаток на Android для розпізнавання номіналу грошових купюр. Працює не завжди коректно, його головна перевага - доступність. Для розпізнавання гривневих купюр необхідний додатковий модуль.

MCT Money Reader

Більш функціональний мультивалютний додаток, що розпізнає номінал купюр. Є для Android та iOS. Після триденного тестового періоду потрібно платити абонплату в 29 гривень на місяць або купити назавжди за 394 гривні.

Voice Dream Reader

Еталонний за своїми можливостями, зручністю роботи та якістю синтезатора мови додаток для читання текстових файлів та аудіокниг. Ним з однаковою зручністю можуть користуватися як звичайні люди, так і незрячі. Підтримує більшість текстових форматів (DOC, PDF, RTF), а також ePub та DAISY. Коштує 240 гривень, має локалізацію російською мовою.

TapTapSee

Ця програма дозволяє розпізнавати та ідентифікувати об'єкти за допомогою камери смартфона. Після зйомки воно описує словами що зображено на знімку.

Lazarillo

Цей аудіогід працює з GPS та допомагає орієнтуватися в місті, допомагаючи прокласти маршрут пішки або в громадському транспорті та розповідаючи що знаходиться поруч з користувачем.

GetThere

Пішохідний маршрут для незрячих. Додаток не малює ніяких карт, а просто промовляє напрямок куди потрібно йти, дає підказки після кожного пройденого перехрестя та може попередити, якщо користувач відхилився від маршруту.

Тифло Медіа

Додаток з бібліотекою тифлокомментарів художніх, мультиплікаційних та документальних фільмів. Дозволяє слухати аудіодоріжку з тифлокомментарями в межах чутності аудиодорожки фільму та вміє синхронізуватися з нею.

Moovit

Ця програма не була створена для незрячих, але цінується ними за точність та зручність роботи з маршрутами громадським транспортом, який повідомляє прибуття на зупинку в режимі реального часу.


Для тих, хто хоче знати більше: Фільми з тифлокомментаріямі є на YouTube, досить набрати в пошуку назву фільму та додати слово «тіфлокомментарі. Своя бібліотека фільмів з тифлокомментаріямі є у сервісу Megogo.


Be My Eyes: зір за запитом

А це додаток, на якому не можна не зупинитися докладніше. Be My Eyes (є версія для Android та iOS) дослівно перекладається як «будь моїми очима» і дозволяє будь-якій людині стати волонтером та приєднатися до армії добровольців, готових прийти на допомогу незрячим людям, коли вони її потребують. За допомогою цієї програми сучасні технології дають можливість незрячим запросити допомогу, коли їм потрібно щось побачити, а поруч немає нікого, до кого можна звернутися за таким проханням. Тоді вони запускають цю програму і в режимі відеозв'язку зв'язуються з найближчим доступним волонтером. Доброволець, що встановив додаток, отримує повідомлення із запитом про допомогу. І прийнявши його, стає очима незрячої людини.

Подальший розвиток курсів: не лише Київ, а й регіони

Сьогодні Олександр та Ігор проводять такі курси, що навчають незрячих використання смартфонів, в Києві. Розроблена ними методика дозволяє навчати інструкторів, здатних проводити навчання в регіонах. У цьому їм допомагає lifecell, що спонсорує навчання тренерів у Дніпрі та Маріуполі. Є плани масштабувати цю важливу і корисну ініціативу на всю Україну, зробивши використання смартфонів доступним якомога більшій кількості незрячих людей. «З появою смартфонів комп'ютер став просто великим MP3-плеєром», - каже Ігор. Для незрячих людей смартфон стає незамінним помічником, здатним відповісти не просто на пошуковий запит, але і щодня дає підказки - прокласти маршрут у незнайоме місце, розповісти про те, що знаходиться поруч, допомогти розпізнати грошові купюри та навіть залучити в режимі відеодзвінка волонтера, використавши його очі. 

Навчання роботі смартфоном для незрячих - процес непростий. Одні проходять його швидше, інші - повільніше. На курсах часто навчаються люди у віці, в тому числі з порушеннями слуху. Їм навчання дається важко, але інструктори готові прийти на допомогу всім бажаючим. Але є й інший показовий приклад - Євген Большак втратив зір нещодавно, дізнався про курси, самостійно приїжджав на них взимку, в ожеледь, і рекордно швидко освоїв роботу зі смартфоном, хоча до цього користувався кнопковим телефоном і набирав номера телефону по пам'яті (!), запам'ятавши 45 з них. Для нього смартфон - це не лише доступ до інформації, а й до особистої незалежності. Сергій Левищенко, що пройшов курс, додає: «сьогодні смартфон - це вікно у світ для сучасної людини». І це вікно має бути відкрите для кожного.

Розповісти іншим: