Огляд Generation Zero: порожнеча, смерть та роботи

Автор:  | 18 квітня 2019, 12:00

Шведська студія Avalanche (творець серії Just Cause та майбутньої Rage 2) презентувала Generation Zero - шутер від першої особи у ретро-стилістиці 80-х з елементами RPG, сурвайвала та постапокаліпсису. Гру можна пройти поодинці або у кооперативі на чотирьох, але скрізь є нюанси. Детальніше в огляді.

Огляд Generation Zero: порожнеча, смерть та роботи
За підтримки інтернет-магазину  MOYO 

Шведська студія Avalanche (творець серії Just Cause та майбутньої Rage 2) презентувала Generation Zero - шутер від першої особи у ретро-стилістиці 80-х з елементами RPG, сурвайвала та постапокаліпсису. Гру можна пройти поодинці або у кооперативі на чотирьох, але скрізь є нюанси. Детальніше в огляді.

З перших кадрів Generation Zero зрозуміло, що перед нами гра категорії B: скромний сюжет подається через текст без графоністих трейлерів або хоча б намальованих заставок. Все просто та по-шведськи суворо. Те саме можна сказати і щодо сюжету.

Події Generation Zero відбуваються в альтернативній Швеції 1989 року. Після Другої світової війни та початку Холодної уряд країни боявся вторгнення СРСР, тому зобов'язав населення проходити військову підготовку. У підсумку, з обороною Швеції все одно ніхто не впорався, а головний герой - персонаж створений у простенькому редакторі, повртається з відпочинку та знаходить покинуті будинки і машини, трупи солдатів і покручені металеві уламки. Трохи пізніше персонаж дізнається, що на людей напали роботи, а ті, хто вижив, втекли. Всю гру він намагається розібратися у тому, що сталося та з'ясувати, звідки взялися ходячі консервні бляшанки.

На пошуку відповідей зав'язана не лише історія, а й основний геймплей. Герой самостійно, або з напарниками у кооперативі, рухається величезною картою від завдання до завдання, нишпорить у кожному куті в пошуках корисних предметів, зброї, набоїв і текстових заміток від потерпілих та потроху відновлює ланцюг подій. Періодично знаходяться другорядні квести на потрібні речі. Ніяких повноцінних розмов з НПС не буде, тому що в Generation Zero їх немає. Зовсім.

І якщо на початку Generation Zero здається інтригуючою та здатною захопити, то вже за кілька годин розумієш, що помилився. Від цікавих ідей про те, що трапилося та пошуку відповідей на розставлені творцями загадки, думки переходять до обмірковування обіду, вечірньої прогулянки або іншої гри. Адже у Generation Zero просто нічим зайнятися, окрім як ходити, стріляти та читати рідкісні замітки. Тут і там розкидані однакові ферми, будинки, сараї та розставлені машини. І нікого немає, крім тих самих роботів.

Ворожі залізяки нагадують механічних тварин і представлені декількома видами зі своїми фішками та слабкими місцями. Одних, найбільших, бажано валити командою, інакше є шанс опинитися буквально розтоптаним та загинути за лічені секунди. Іншим треба цілиться у певні місця на корпусі, третім глушити літаючих роботів супроводу тощо. Поодинці противники не страшні навіть для одинака, але проблема саме в тому, що здебільшого вони кучкуються. А ще у механічних тварин відмінний слух та зір, тому представлений у грі слабенький стелс рідко допомагає, а значить уникати зустрічі з ворогами майже не виходить і простіше йти навпростець. Останній варіант я використовував майже завжди і вмирав не так часто, як очікував. Тут головне вчасно застосовувати аптечки і адреналін, ховатися за укриттями та ловити залізних гадів коли вони зависають на місці.

Стрільба Generation Zero нагадує Survarvium або Fear The Wolves - розхитані псевдо реалістичні постріли, не слабка віддача та глухий, але соковитий звук зброї. Уся доступна зброя, до речі, автентична та тільки шведського виробництва. Але різноманіття немає: пістолет, дробовик, снайперська гвинтівка, автомат.

Щодо інвентаря теж є питання, хоча мені зрозумілі деякі рішення творців. Гра не вміє автоматично підтягувати предмети одного типу в активні слоти. Наприклад, якщо призначити аптечки з одного осередку інвентарю на потрібну кнопку, то коли вони у ній закінчуються, то доводиться заново перепризначити їх з іншого осередку. Кілька предметів одного типу також можна розділити та просто так передати напарникові. Для цього їх потрібно викинути з інвентарю, щоб інший персонаж підібрав їх з підлоги. Ймовірно, це зроблено, щоб доповнити реалізм того, що відбувається, але краще б розробники додали показники сну, їжі та інше. Такі елементи ігрового виживання хоч не дратують та відчуваються більш природніми.

У Generation Zero є прокачування героя, але досвід накопичується так повільно, що про нього часто забуваєш. Але навіть якщо згадати про нерозподілені перки, то виявляється, що за півдня гри очок вмінь збирається не більше трьох.

Так само дивно працює і місцева кастомизация. Під час проходження геймер знаходить одяг, який змінює зовнішній вигляд героя та дає йому різні бонуси. Щоправда, милуватися вбранням не вийде, адже гра від першої особи, але можна розглянути протагоніста у меню персонажа або засвітити нові шмотки перед рідкісними напарниками. Хоча, одяг дивує своїми абсурдними перками та неузгодженістю з нібито релістічним сурвайвалом. В якій нормальній «виживалці» ви знайдете кросівки з бонусом на посилення стрибка або футболку із захистом від шкоди? Дуже дивне рішення творців.

Кооперативний режим не сильно впливає на легкість. У теорії проходити гру краще і веселіше у компанії, але Generation Zero не зараховує пройдені разом завдання геймерам, що приєдналися, тому гравці рідко підключаються до чужих сесій. Хто захоче допомагати іншим, а самим лише збирати лут та нібито веселиться. Користувачів у мережі небагато, та й більша частина з них неадекватна, тобто насправді Generation Zero краще проходити поодинці, зрідка отримуючи допомогу від випадкових напарників. Зрештою, можна покликати друзів та спокійно грати з ними.

Generation Zero виглядає красиво та атмосферно. На це працює реалістична зміна дня і ночі та приємна, але не ідеальна графіка. Однак тут є на що задивитися, особливо під час заходу, світанку або дощу. Оптимізація трохи кульгає: іноді трапляються безпричинні вильоти або просідання fps. Але загалом Generation Zero йде стабільно і не вибаглива до заліза, тому легко запускається на бюджетних збірках при середньо-високих налаштуваннях графіки.
Місцевий звук відмінно доповнює картинку та правильно працює на атмосферу робоапокаліпсіса 80-х. На тлі завжди грає ненав'язлива бадьора музика з елементами синта та модного ретровейва. Щоправда, якоїсь конкретної мелодії я не запам'ятав, але настрій створюється правильний.

Generation Zero виглядає як недороблений тестовий варіант чогось більшого та крутого, але наразі недосяжного. Постійно здається, що граєш у альфа або бета-версію, а не в готовий продукт. Грі катастрофічно не вистачає контенту, НПС та нормальних, нехай і стандартних завдань, а доступні елементи RPG, стелса і командної роботи зроблені криво та не відчуваються як хотілося. Дратує і притягнутий за вуха сурвайвал, а також уявна реалістичність. Проте шведська новинка тішить атмосферною картинкою та правильною музикою, що не запам'ятається. У нинішньому стані я не рекомендую цю гру до покупки. Можливо варто почекати кілька місяців та простежити за оновленнями контенту, але поки що краще обійти Generation Zero стороною.

Generation Zero
Жанр Шутер від першої особи, Сурвайвал, Екшен
Платформа ПК, Xbox One, PS4
Кількість гравців до 4
Розробник Avalanche Studios
Видавець Avalanche Studios, THQ Nordic
Локалізація субтитри
Дата виходу 26 березня 2019
Ігри для PS4 можна купити в інтернет-магазині  MOYO 

Розповісти іншим: