Нова магія у відеокартах NVIDIA RTX 50 на прикладі ноутбука Lenovo Legion Pro 7

Серія відеокарт GeForce RTX 50 з флагманом RTX 5090 відкриває новий етап у розвитку графіки. Замість звичного підходу «більше герців — більше FPS» NVIDIA робить головний акцент на штучному інтелекті. як головному драйверу розвитку. Архітектура Blackwell виводить серію відеокарт RTX 50 далеко за межі суто ігрових сценаріїв. Її потенціал відкриває нові можливості для креаторів, стрімерів, науковців і навіть бізнесу. Апаратний енкодер NVENC та платформа NVIDIA Broadcast зроблять стрімінг якіснішим, без фонових шумів та з віртуальним фоном. Художники та 3D‑дизайнери оцінять прискорення рендерингу в Blender і V‑Ray завдяки новим Tensor та RT‑ядрам. Відеомонтаж у Adobe Premiere теж стане помітно швидшим та плавнішим для відео з високою роздільною здатністю. І це лише початок — ШІ‑можливості карт дозволяють працювати з великими моделями машинного навчання та складними обчисленнями у сферах від медицини до фінансів. RTX 50 вже заявляють про себе, як про універсальний інструмент для тих, хто створює, аналізує або транслює, а не лише грає чи майнить криптовалюти.

Архітектура Blackwell: стрибок у бік ШІ

Відеокарти серії GeForce RTX 50 — це демонстрація того, як NVIDIA кардинально змінює підхід до створення своїх графічних процесорів. Коли закон Мура почав здавати позиції, Blackwell відмовилася від покладання лише на класичні методи підвищення продуктивності рендерингу. Замість цього у центр нової архітектури поставили штучний інтелект як головний драйвер продуктивності. В чому полягають нова філософія дизайну та ключові зміни на рівні «заліза», які визначають нове покоління?

Архітектура Ada, що лежала в основі серії RTX 40, робила ставку на високі графічні частоти та великі кеші L2 для максимальної продуктивності в іграх. Вона помітно просунулася у розвитку ШІ-технологій завдяки DLSS 3, але її головним фокусом залишалися традиційні способи відтворення зображень у реальному часі.

Blackwell створена як архітектура, орієнтована насамперед на прискорення ШІ-навантажень, глибинне навчання та генеративний ШІ. Цей стратегічний зсув відображається не лише в маркетингу, а й у самій основі дизайну. Архітектуру названо на честь Девіда Блеквелла (David Blackwell) — американського математика, чия робота у сфері теорії ймовірностей, ігор та статистики стала фундаментом сучасного ШІ та моделей трансформерів (нагадаємо, що T у ChatGPT — це і є Transformer). Назва підкреслює прагнення NVIDIA створити процесор для ери генеративного ШІ. І хоча ігри залишаються важливим застосуванням, більшість архітектурних змін спрямовані на обчислення, кероване штучним інтелектом, що стирає межу між споживчою відеокартою та потужним настільним ШІ-акселератором.

Всередині Blackwell: ключові зміни у чипі

Хоча Blackwell не здійснила повноцінного стрибка на новий техпроцес, вона привнесла фундаментальні зміни на рівні кремнію, які й формують її продуктивність.

Техпроцес

Споживчі GPU GeForce RTX 50 виготовляються TSMC за спеціалізованим 4-нанометровим техпроцесом. Це вдосконалена версія того самого процесу, який використовувався для архітектури Ada Lovelace, але не кардинальний перехід на щось на кшталт 3-нм техпроцесу. Відсутність значного прогресу у зменшенні техпроцесу означає, що NVIDIA не могла отримати приріст продуктивності та енергоефективності за рахунок меншого й швидшого транзистора. Замість цього NVIDIA довелося покластися на значні архітектурні зміни, щоб забезпечити приріст продуктивності у відеокартах нового покоління.

Уніфіковані ядра CUDA

Одна з найважливіших змін у Blackwell — об’єднання ядер CUDA. У графічних процесорах попередніх поколінь — Ampere (RTX 30) та Ada Lovelace (RTX 40) стрімінгові мультипроцесори (Streaming Multiprocessors або SM) мали два типи ядер: одні могли виконувати лише обчислення з плаваючою комою (FP32), а інші — як з плаваючою комою, так і з цілими числами (INT32). У Blackwell цього поділу більше немає. Всі ядра CUDA тепер уніфіковані та підтримують обидва типи обчислень, що фактично подвоює теоретичну продуктивність INT32 на такт у порівнянні з Ada Lovelace. Це дає серйозний приріст для завдань, де переважають цілісні обчислення: від ШІ й обробки даних до брутфорсу паролів. Це дало змогу краще інтегрувати технології нейромереж у рендеринг та перебудувати графічні процеси для більшої швидкості й якості.

Що змінилося в роботі з відеопам’яттю

RTX 50 — перша споживча лінійка графічних процесорів, яка отримала відеопам’ять GDDR7 на всіх моделях. Новий стандарт забезпечує помітно більшу пропускну здатність без збільшення ширині шини у порівнянні з GDDR6 та GDDR6X. Флагманський чіп RTX 5090 отримає широку 512-бітну шину пам’яті та модулі GDDR7 зі швидкістю 28 Гбіт/с, що дає теоретичну пропускну здатність 1 792 ГБ/с (або майже 1.8 ТБ/с). Це на 78% більше за RTX 4090 з його 1 008 ГБ/с та 384-бітною шиною. Такий потік даних став ключовим фактором продуктивності Blackwell — він підживлює паралельну архітектуру ядер та прискорює завдання, пов’язані як з геймінгом на високій роздільній здатності, так і з ШІ.

Розширений кеш

Blackwell продовжує й розвиває підхід Ada Lovelace, збільшуючи розміри кешу L2 для підвищення ефективної пропускної здатності та зниження затримок при доступі до відеопам'яті. Флагманський GPU GB202 у RTX 5090 отримав від 96 до 98 МБ кешу L2 — це помітне зростання у порівнянні з 72 МБ у RTX 4090 (AD102).

IPC у глухому куті: звідки насправді взявся приріст продуктивності

Якщо порівнювати архітектури на однакових частотах та з однаковою кількістю обчислювальних блоків, Blackwell майже не відрізняється від Ada Lovelace за показником IPC (Instructions Per Clock — інструкцій за такт) у звичних ігрових навантаженнях. Тести зафіксували лише 1% приросту IPC у растеризації та взагалі ніяких відчутних змін у трасуванні променів. Це настільки мало, що легко вкладається в похибку вимірювань.

І саме ця відсутність прориву в IPC є однією з ключових рис нового покоління. Продуктивність RTX 50 не стала результатом того, що кожне ядро стало «розумнішим» чи ефективнішим у класичному сенсі. NVIDIA пішла іншим шляхом — вони забезпечили приріст завдяки трьом основним чинникам:

• Більше обчислювальних блоків — наприклад, у флагманському RTX 5090 кількість SM, CUDA, RT та Tensor ядер зросла на 33% порівняно з RTX 4090.
• Вища пропускна здатність пам’яті — перехід на GDDR7 і ширшу шину дає приріст пропускної здатності на 78%.
• Нові ШІ-можливості — серед них DLSS 4 Multi-Frame Generation, яка за допомогою штучного інтелекту штучно збільшує кількість кадрів у секунду.

У попередніх поколіннях приріст IPC був головним козирем, але з Blackwell акцент змістився. Тут NVIDIA робить ставку на більше ядер, швидше постачання даних і ШІ, який допомагає «домалювати» кадри.

Ще один цікавий момент: поєднання підтримки цілих та дійсних чисел (FP32 та INT32) в одному ядрі та нових форматів низької точності. Наприклад, чотирибітного формату FP4, що використовується для прискорення ШІ-обчислень — це вже риса прискорювачів центрів обробки даних. NVIDIA цілеспрямовано стирає межу між геймерськими відеокартами та інструментами для ШІ, роблячи GeForce RTX 50 не тільки топовим рішенням для ігор, а й доступним входом у світ локальних ШІ-розробок та нових задач для досвідчених користувачів.

GeForce RTX 50: залізо, потужність і дизайн

Від теорії до реальності — серія GeForce RTX 50 виходить на ринок із новим модельним рядом, амбітною інженерією та збільшеними вимогами до енергоспоживання. NVIDIA також чітко розділила лінійку для різних сегментів користувачів. Особливо цікаво виглядає флагман RTX 5090: він демонструє вражаюче термічне рішення, яке дозволяє впоратися з величезною потужністю при досить компактних розмірах корпусу.

Модельний ряд відеокарт RTX 50: характеристики та позиціонування

NVIDIA представила повноцінну лінійку RTX 50 для різних геймерів — від тих, хто хоче максимум продуктивності, до тих, хто шукає більш доступні варіанти. На старті серії були анонсовані моделі RTX 5090, RTX 5080, RTX 5070 Ti, RTX 5070 та RTX 5060 Ti. Всі карти підтримують ключові сучасні технології, включно з PCIe 5.0 для швидшої шини та DisplayPort 2.1 для новітніх дисплеїв із високою частотою оновлення зображення.

GeForce RTX 5090: беззаперечний флагман

Флагманська відеокарта GeForce RTX 5090 побудована на новому чипі GB202 і має 170 обчислювальних блоків SM, що дає у підсумку 21 760 ядер CUDA. Карта оснащена 32 ГБ пам’яті GDDR7 з надширокою 512-бітною шиною, яка забезпечує вражаючу пропускну здатність у 1.8 ТБ/с. Така потужність вимагає серйозного живлення — загальне енергоспоживання карти (TBP) сягає 575 Вт.

GeForce RTX 5080: топова альтернатива

Відеокарта GeForce  RTX 5080 орієнтована на тих, кому потрібен високий клас, але не максимальна продуктивність. Вона використовує менший чип GB203, кількість ядер CUDA коливається від 10 752 до 14 336 залежно від конфігурації. Тут встановлено 16 ГБ GDDR7 із 256-бітною шиною. Енергоспоживання більш помірне — 360 Вт.

Середній клас: RTX 5070 Ti, 5070 та 5060 Ti

Ці моделі відеокарт закривають сегмент середнього рівня та продуктивних рішень. У них поступово меншає кількість ядер та об’єм пам’яті: відповідно, 16 ГБ, 12 ГБ та 10 ГБ GDDR7. Енергоспоживання також зменшується — від 350 Вт у 5070 Ti до 225 Вт у 5060 Ti.

У таблиці нижче можна порівняти новинки з їхніми попередниками із серії RTX 40. Кількість кадрів в  в MFG вказує на функцію Multi Frame Generation. Вона означає, що відеокарта може згенерувати додаткову кількість кадрів за кожен реально відрендерений. Цікаво, що для RTX 5090 збільшення продуктивності на ~30% відповідає збільшенню TBP на ~28%. Отже, загальна енергоефективність, або продуктивність на ват, приблизно така ж, як у RTX 4090

Характеристика	GeForce RTX 5090	GeForce RTX 4090	GeForce RTX 5080	GeForce RTX 4080 Super
Техпроцес	4 нм
GPU	GB202	AD102	GB203	AD103
Транзистори (млрд)	92.2	76.3	45.6	45.9
Розмір кристала (мм²)	750	609	378	378
CUDA ядра	21 760	16 384	10 752	10 240
SM (Streaming Multiprocessors)	170	128	84	80
Tensor-ядра	680 (5 покоління)	512 (4 покоління)	336 (5 покоління)	320 (4 покоління)
RT ядра	170 (4 покоління)	128 (3 покоління)	84 (4 покоління)	80 (3 покоління)
Пікова частота процесора (ГГц)	2.41	2.52	2.62	2.51
Пам’ять	32 ГБ GDDR7	24 ГБ GDDR6X	16 ГБ GDDR7	16 ГБ GDDR6X
Шина пам’яті	512-біт	384-біт	256-біт	256-біт
Пропускна здатність (ГБ/с)	1792	1008	960	716
Кеш 2 рівня	96 МБ	72 МБ	48 МБ	48 МБ
Енергоспоживання (TDP)	575 Вт	450 Вт	360 Вт	320 Вт
DisplayPort	2.1b	1.4a	2.1b	1.4a
Версія DLSS	4.0 (3 кадри в MFG)	3.5 (1 кадр в MFG)	4.0 (3 кадри в MFG)	3.5 (1 кадр в MFG)

Ці дані показують, що різниця між флагманською картою «90-класу» та моделлю «80-класу» стала значно більшою. RTX 5080 має приблизно вдвічі менше ядер CUDA та у два рази вужчу шину пам’яті, ніж RTX 5090. Такий розрив — це вже новий підхід NVIDIA, адже у попередніх поколіннях карта другого рівня була ближчою за продуктивністю до флагмана. Тепер же RTX 5090 позиціонують як справжній «преміум» для просунутих користувачів, схожий за філософією на старі Titan. Це пояснює його високу ціну та залишає чималий розрив у продуктивності, який NVIDIA цілком може закрити пізніше версіями «Super» або «Ti».

Для покупців це створює складну дилему: багато хто вважає, що 16 ГБ VRAM на RTX 5080 замало для карти за 1 000 доларів у 2025 році. Це підштовхує вимогливих користувачів одразу дивитися у бік значно дорожчого флагмана.

DLSS 4: революція у двох частинах

Найбільший стрибок у поколінні GeForce RTX 50 ховається не у залізі, а в софті та ШІ-функціях, які тісно пов’язані з новою архітектурою Blackwell. Особливу роль тут відіграє DLSS 4.0 — головна зірка NVIDIA у темі продуктивності. Але його можливості й вимоги мають свої нюанси, тож варто розібрати їх детальніше.

DLSS 4 — це не одна конкретна технологія, а цілий набір функцій. Частина з них працює навіть на старих картах, а інші доступні лише власникам нових RTX 50. Розібратись у цій різниці важливо, щоб зрозуміти, що саме пропонує нове покоління.

1. Модель Transformer AI (працює й на старих RTX)

Базові компоненти DLSS — Super Resolution (масштабування роздільної здатності) та Ray Reconstruction (приглушення шумів у рейтрейсингу) — отримали нову, більш розумну ШІ-модель. Раніше DLSS використовував згорткові нейронні мережі (CNN), а тепер перейшов на архітектуру Transformer — ту саму, що лежить в основі GPT та інших великих мовних моделей.

Завдяки цьому новий DLSS краще аналізує сцену, розуміє контекст і працює з деталями.

Результат відчутний: менше «шлейфів» за рухомими об'єктами, менше мерехтіння на дрібних деталях на кшталт парканів чи ліній електропередач і значно стабільніша картинка під час руху.

І головне — це оновлення доступне для всіх карт RTX від серії 20 до 40. Мільйони користувачів отримають нову якість безкоштовно!

2. Генерація кількох кадрів (ексклюзив для RTX 50)

А ось основна фішка DLSS 4, яка дає відчутний приріст FPS, працює тільки на RTX 50. Ця функція, Multi-Frame Generation (MFG), — розвиток ідеї Frame Generation із DLSS 3. Якщо попередня версія створювала один «штучний» кадр на кожен реальний, то MFG може домалювати до трьох. Це дає приріст продуктивності у 4 рази відносно DLSS 3 та до 8 разів у порівнянні з рендерингом без DLSS.

Чому ця магія доступна лише новим картам? Вся справа в апаратній начинці: Blackwell отримав ядра Tensor п’ятого покоління та спеціальний блок для відстеження виводу кадрів (flip metering). Разом вони гарантують, що навіть величезний потік штучно згенерованих кадрів відображається плавно, без ривків і смикань. Також оновлена ШІ-модель MFG споживає на 30% менше відеопам’яті порівняно з Frame Generation у DLSS 3.

Впровадження MFG (Multi-Frame Generation) стало ключовим елементом стратегії NVIDIA, яка прагне змінити саме уявлення про продуктивність.

Хоча приріст нативної продуктивності RTX 50 складає лише 30–40%, компанія у маркетингу робить акцент на величезних трицифрових показниках FPS, які можливі саме завдяки MFG.

Це викликає певні суперечки серед ентузіастів і оглядачів. Дехто називає ШІ-кадри «фейковими», бо вони інтерполюються нейромережею, а не рендеряться на основі реального стану гри й дій гравця. Ситуація породила важливе питання: що краще — 240 FPS, де три з кожних чотирьох кадрів створює ШІ, чи «чисті» 100 FPS без підроблених кадрів? NVIDIA вважає, що більшість геймерів обере перший варіант, адже плавність картинки важливіша за метод, яким ці кадри отримані. Таким чином компанія намагається змінити стандарт, що вважати високою продуктивністю у сучасних іграх.

Ядра Tensor 5-го покоління та ядра RT 4-го покоління

Можливості DLSS 4 стали реальністю завдяки серйозним оновленням у спеціалізованих обчислювальних блоках Blackwell.

Ядра Tensor 5-го покоління

Це окремі AI-процесори всередині графічного процесора, які виконують складні матричні обчислення для нейромереж. Головна новинка у цьому поколінні — підтримка нових форматів чисел із меншою точністю, зокрема FP4 (4-бітна плаваюча кома) та FP6. Завдяки FP4 гігантські ШІ-моделі можна сильно стиснути без втрати якості, що в рази зменшує вимоги до відеопам’яті та обчислювальної потужності.

Для прикладу: генеративна модель FLUX.dev у режимі FP16 потребує понад 23 ГБ VRAM, що обмежує її запуск лише на RTX 4090 або RTX 5090. Після переходу на FP4 вона споживає менше 10 ГБ VRAM і легко запускається на більш доступних картах. Час виконання на RTX 5090 при цьому скорочується з 15 секунд до трохи більше ніж 5. Ця функція може стати справжнім проривом для локального ШІ, адже вона відкриває доступ до складних моделей тим, хто раніше був змушений користуватися хмарними сервісами або дорогими робочими станціями. І навіть більше — для багатьох розробників і ентузіастів саме ця можливість може стати головним довгостроковим досягненням Blackwell, а не приріст FPS в іграх. Загалом Tensor Core 5-го покоління забезпечують RTX 5090 до 3 352 трильйонів AI-операцій за секунду — на 154% більше, ніж у RTX 4090.

Ядра RT 4-го покоління

Ці ядра відповідають за найважчі обчислення при трасуванні променів: обходи BVH (Bounding Volume Hierarchy) та перевірки перетинів променів із трикутниками. У Blackwell їхня продуктивність удвічі вища за RT Core 3-го покоління в Ada Lovelace. Нове покоління також отримало спеціальний движок для обробки «кластерів трикутників» та покращені формати стиснення/розпакування даних. Все це дозволяє ефективніше працювати з мегасценами, що складаються з мільйонів полігонів — саме такими, які стають стандартом у нових іграх і професійній візуалізації.

Аналіз результатів бенчмарків із незалежних оглядів дає чітке уявлення про можливості GeForce RTX 50. RTX 5090 демонструє стабільний приріст у нативній продуктивності, а її ШІ-фішки дають неймовірні, хоч і дуже специфічні, показники FPS.

Ігри

Бенчмарки GeForce RTX 5090 показують відчутний приріст нативної продуктивності: у 4K-геймінгу без трасування променів і DLSS карта випереджає RTX 4090 на 20–50%, із середнім приростом у 27–35% залежно від гри (7% у Starfield проти 42% у A Plague Tale: Requiem). У завданнях із трасуванням променів відрив збільшується до 30–40%, а іноді й більше. Найбільші цифри дає DLSS 4 із Multi-Frame Generation: наприклад, у Cyberpunk 2077 при налаштуванні «Ray Tracing: Overdrive» FPS стрибає з 60–70 до понад 200. При цьому RTX 5090 із DLSS 4 (4x MFG) більш ніж удвічі або навіть утричі перевершує RTX 4090 із DLSS 3 (2x Frame Generation). Ці результати стали основою маркетингових заяв NVIDIA про «до 2x швидше» та демонструють пікову продуктивність карти, яка багато в чому досягається завдяки ШІ.

Наступна таблиця підсумовує приріст продуктивності в основних ігрових сценаріях 4K.

Гра (4K на максималках)	RTX 4090 Native FPS	RTX 5090 Native FPS	Приріст	RTX 4090 DLSS 3 FG FPS	RTX 5090 DLSS 4 MFG FPS	Приріст
Cyberpunk 2077 (RT: Overdrive)	~37	~63	~70%	~60	~200+	~233%+
Alan Wake 2 (Path Tracing)	~32	~40	~25%	~65	~109	~68%
A Plague Tale: Requiem	~76	~108	~42%	N/A	N/A	N/A
Marvel Rivals	~120	~160	~33%	~160	~258	~61%

Джерела: hostbor.com та club386.com

Створення контенту та професійні завдання

Там, де можна використати більшу кількість ядер та ширшу шину пам’яті, RTX 5090 показує стабільні й часто відчутнішу перевагу.

3D-рендеринг: у популярних тестах на кшталт Blender та V-Ray RTX 5090 випереджає RTX 4090 на 35–40%, що означає помітно менший час рендеру для 3D-художників і студій.

ШІ-завдання: при запуску великих мовних моделей (LLM) новий флагман також тримає перевагу. У бенчмарках генерації токенів LLaMA він у середньому на 35% швидший за RTX 4090, а в окремих тестах розрив перевищує 50%. Тут критично важлива широка пропускна здатність пам’яті. Водночас ранні тести з неоптимізованими бібліотеками показали дивні результати — іноді RTX 4090 працював швидше. Це підкреслює, що для розкриття повного потенціалу Blackwell потрібне зріле програмне забезпечення.

Таблиця з результатами у професійних додатках:

Застосунок (бенчмарк)	RTX 4090	RTX 5090	Приріст, %
Blender 4.x (OptiX Score)	~13,064	~17,822	~36%
V-Ray 6 (GPU Score)	~10,927	~15,062	~38%
LLaMA 3.1 8B (FP16, токенів/секунду)	53	82	~55%
Geekbench AI (Half-Precision)	~46,400	~66,821	~44%

Джерела: irendering.net та club386.com

Цінність Blackwell: гід з апгрейду

Рішення купити RTX 50 серії варто приймати, оцінюючи співвідношення ціни й продуктивності — а воно сильно різниться для різних користувачів. RTX 5090 стартує за $1 999 — це на 25% дорожче за RTX 4090 ($1 599), тож планка для флагманів знову піднялась.

Якщо у вас RTX 4090

Перехід на RTX 5090 виглядає слабко виправданим для геймінгу: +30–40% продуктивності за +25% до ціни та можливі витрати на новий БЖ — не найкраща інвестиція. Апгрейд варто розглядати лише тим, хто:

• хоче максимальний FPS і готовий покладатися на Multi-Frame Generation;
• працює з великими проєктами й потребує 32 ГБ VRAM;
• займається ШІ та може виграти час і гроші завдяки приросту швидкості.

Якщо у вас RTX 30 або старіша

Тут RTX 5090 дає величезний приріст у всьому — квантовий стрибок у покоління ШІ. Але проблема в іншому: RTX 5080 виглядає розчаруванням і не закриває традиційний «солодкий» сегмент топового, але доступнішого GPU. Вибір між неймовірно дорогим RTX 5090 і відносно слабким RTX 5080 став набагато складнішим.

Геймери проти ШІ-розробників та професійних користувачів ШІ-рішень

Для геймерів покупка RTX 5090 виглядає як розкіш, а не необхідність: занадто висока ціна, а обіцяні FPS здебільшого тримаються на Multi-Frame Generation. Багато хто зробить ставку на потенційний RTX 5080 Ti/Super або дешевший RTX 4090.

Для ШІ-розробників і професійних користувачів ситуація інша.

32 ГБ швидкої GDDR7, FP4-квантизація та топова обчислювальна потужність роблять RTX 5090 унікальним настільним ШІ-інструментом. Тут витрати швидко окупаються завдяки економії часу на рендері, кодуванні відео чи тренуванні моделей.

Таке розділення ринку виглядає як свідома стратегія NVIDIA. Створивши величезний розрив між RTX 5090 та 5080, компанія залишила простір для майбутніх Ti або Super-версій, паралельно підштовхуючи тих, кому треба більше 16 ГБ VRAM чи майже флагманська продуктивність, до покупки прибутковішого RTX 5090.

Ноутбук Lenovo Legion Pro 7 з NVIDIA GeForce RTX 5090

Для тестів продуктивності відеокарти NVIDIA GeForce RTX 5090 редакція gg обрала ноутбук Lenovo Legion Pro 7 — один з найпотужніших геймерських ноутбуків на ринку. Він оснащений дискретною відеокартою NVIDIA Quadro RTX 5090, з 24 576 МБ відеопам'яті та TGP до 175 Вт. Має топовий 16-дюймовий OLED-дисплей з глянцевим покриттям та роздільною здатністю WQXGA (2560x1600) і підтримує частоту оновлення екрану до 240 Гц. Його потужний процесор Intel Core Ultra 9 275HX з наявністю 24 ядер (8 продуктивних і 16 енергоефективних) та 24 потоків має кеш на 36 МБ і тактову частоту до 5,4 ГГц. А також — інтегрований Intel AI Boost з продуктивністю до 13 TOPS. Lenovo Legion Pro 7 підтримує Wi-Fi 7 та Bluetooth 5.4 і може бути оснащений вбудованим накопичувачем до 2 ТБ пам'яті і мати до 64 ГБ оперативної.

Завдяки підвищеній продуктивності та оптимізованій енергоефективності пристрої працюють холодніше, тихіше та швидше. Оптимізація системи охолодження Legion ColdFront та управління енергоспоживанням дозволяє досягати високої продуктивності з меншими витратами енергії. Технологія штучного інтелекту керує потужністю та охолодженням, що дає змогу ноутбукам залишатися одними з найшвидших та підтримувати стабільну продуктивність під час інтенсивних ігрових сесій.

Тести

1111

В сухому залишку

Серія відеокарт NVIDIA GeForce RTX 50 вражає інженерією: повністю перероблена підсистема пам’яті та безпрецедентна обчислювальна потужність для ШІ-завдань. Серед головних переваг — значний приріст у продуктивності професійних додатків, більший обсяг і пропускна здатність пам’яті, а також ексклюзивна підтримка DLSS 4 Multi-Frame Generation для досягнення рекордних (хоч і частково штучних) FPS у іграх.

З поколінням Blackwell NVIDIA робить ставку на штучний інтелект як на головний шлях для подальшого розвитку продуктивності в умовах, коли прогрес у виробництві кремнію сповільнився. RTX 5090 уособлює цю філософію: його нативна потужність вражає, але реальний потенціал розкривається лише завдяки пакету фірмових ШІ-рішень, доступних тільки на цьому «залізі». Купівля карти RTX 50 стає інвестицією не лише у «залізо», а й у закриту екосистему NVIDIA. Чи виявиться це виправданим у довгостроковій перспективі, покаже час — конкуренти можуть запропонувати відкриті стандарти, здатні наздогнати NVIDIA за якістю та швидкістю. Але вже зараз RTX 5090 — це потужне і водночас суперечливе бачення майбутнього графіки на ПК, де дедалі більше кадрів створює штучний інтелект.

Яскравим прикладом портативного пристрою з потужною відеокартою сучасності NVIDIA GeForce RTX 5090 є ноутбук Lenovo Legion Pro 7. Що може стати надійним інструментом не лише для професійних геймерів, але для всіх ентузіастів, що використовують ШІ чи створюють ШІ-моделі у своїй роботі.

Для тих, хто хоче знати більше

• Патріарх Steam та герой геймерських мемів: історія Ґейба Ньюелла
• Історія Джона Кармака: батько всіх шутерів
• Колонка редактора: інноваційний гравець, якого ми не помічаємо
• Пасхальні яйця в іграх 2025 року
• Як ігри стали інтерактивними фільмами і перетворилися на мистецтво