Ера Blackwell: повний гід з відеокарт NVIDIA GeForxe RTX 50

Серія відеокарт GeForce RTX 50 з архітектурою Blackwell відкриває нову еру графічних процесорів, де головним драйвером розвитку стає штучний інтелект. Флагман RTX 5090 і вся лінійка демонструють значний прорив у швидкості, рендерингу та ШІ‑задачах для десктопів. Але й мобільні версії карт отримали відчутне оновлення: вони адаптовані під теплові й енергетичні обмеження ноутбуків, використовуючи ті самі імена моделей, але відрізняються менш потужними кристалами та вузьким шиною пам’яті. Це дозволяє досягти максимальної ефективності в портативних форм-факторах, хоча й ціною зниження продуктивності порівняно з настільними аналогами. RTX 50 стають універсальним інструментом — від ігор та стрімінгу до рендерингу, наукових обчислень і роботи з великими мовними моделями, як на ПК, так і на ноутбуках. Відеокарти RTX 50 вже заявляють про себе, як про універсальний інструмент для тих, хто створює контент, аналізує великі обсяги даних або робить стріми, а не лише грає чи майнить криптовалюти.

Архітектура Blackwell: стрибок у бік ШІ

Відеокарти серії GeForce RTX 50 — це демонстрація того, як NVIDIA кардинально змінює підхід до створення своїх графічних процесорів. Коли закон Мура почав здавати позиції, Blackwell відмовилася від покладання лише на класичні методи підвищення продуктивності рендерингу. Замість цього у центр нової архітектури поставили штучний інтелект як головний драйвер продуктивності. В чому полягають нова філософія дизайну та ключові зміни на рівні «заліза», які визначають нове покоління?

Архітектура Ada, що лежала в основі серії RTX 40, робила ставку на високі графічні частоти та великі кеші L2 для максимальної продуктивності в іграх. Вона помітно просунулася у розвитку ШІ-технологій завдяки DLSS 3, але її головним фокусом залишалися традиційні способи відтворення зображень у реальному часі.

Blackwell створена як архітектура, орієнтована насамперед на прискорення ШІ-навантажень, глибинне навчання та генеративний ШІ. Цей стратегічний зсув відображається не лише в маркетингу, а й у самій основі дизайну. Архітектуру названо на честь Девіда Блеквелла (David Blackwell) — американського математика, чия робота у сфері теорії ймовірностей, ігор та статистики стала фундаментом сучасного ШІ та моделей трансформерів (нагадаємо, що T у ChatGPT — це і є Transformer). Назва підкреслює прагнення NVIDIA створити процесор для ери генеративного ШІ. І хоча ігри залишаються важливим застосуванням, більшість архітектурних змін спрямовані на обчислення, кероване штучним інтелектом, що стирає межу між споживчою відеокартою та потужним настільним ШІ-акселератором.

Всередині Blackwell: ключові зміни у чипі

Хоча Blackwell не здійснила повноцінного стрибка на новий техпроцес, вона привнесла фундаментальні зміни на рівні кремнію, які й формують її продуктивність.

Техпроцес

Споживчі GPU GeForce RTX 50 виготовляються TSMC за спеціалізованим 4-нанометровим техпроцесом. Це вдосконалена версія того самого процесу, який використовувався для архітектури Ada Lovelace, але не кардинальний перехід на щось на кшталт 3-нм техпроцесу. Відсутність значного прогресу у зменшенні техпроцесу означає, що NVIDIA не могла отримати приріст продуктивності та енергоефективності за рахунок меншого й швидшого транзистора. Замість цього NVIDIA довелося покластися на значні архітектурні зміни, щоб забезпечити приріст продуктивності у відеокартах нового покоління.

Уніфіковані ядра CUDA

Одна з найважливіших змін у Blackwell — об’єднання ядер CUDA. У графічних процесорах попередніх поколінь — Ampere (RTX 30) та Ada Lovelace (RTX 40) стрімінгові мультипроцесори (Streaming Multiprocessors або SM) мали два типи ядер: одні могли виконувати лише обчислення з плаваючою комою (FP32), а інші — як з плаваючою комою, так і з цілими числами (INT32). У Blackwell цього поділу більше немає. Всі ядра CUDA тепер уніфіковані та підтримують обидва типи обчислень, що фактично подвоює теоретичну продуктивність INT32 на такт у порівнянні з Ada Lovelace. Це дає серйозний приріст для завдань, де переважають цілісні обчислення: від ШІ й обробки даних до брутфорсу паролів. Це дало змогу краще інтегрувати технології нейромереж у рендеринг та перебудувати графічні процеси для більшої швидкості й якості.

Що змінилося в роботі з відеопам’яттю

RTX 50 — перша споживча лінійка графічних процесорів, яка отримала відеопам’ять GDDR7 на всіх моделях. Новий стандарт забезпечує помітно більшу пропускну здатність без збільшення ширині шини у порівнянні з GDDR6 та GDDR6X. Флагманський чіп RTX 5090 отримає широку 512-бітну шину пам’яті та модулі GDDR7 зі швидкістю 28 Гбіт/с, що дає теоретичну пропускну здатність 1 792 ГБ/с (або майже 1.8 ТБ/с). Це на 78% більше за RTX 4090 з його 1 008 ГБ/с та 384-бітною шиною. Такий потік даних став ключовим фактором продуктивності Blackwell — він підживлює паралельну архітектуру ядер та прискорює завдання, пов’язані як з геймінгом на високій роздільній здатності, так і з ШІ.

Розширений кеш

Blackwell продовжує й розвиває підхід Ada Lovelace, збільшуючи розміри кешу L2 для підвищення ефективної пропускної здатності та зниження затримок при доступі до відеопам'яті. Флагманський GPU GB202 у RTX 5090 отримав від 96 до 98 МБ кешу L2 — це помітне зростання у порівнянні з 72 МБ у RTX 4090 (AD102).

---

Для тих, хто хоче знати більше: Lenovo AI Engine+

Lenovo AI Engine+ ноутбука Legion Pro 7 додатково до можливостей відеокарти забезпечує оптимальну продуктивність завдяки інтелектуальному виявленню ігрових сценаріїв у реальному часі. Технологія працює на основі процесора Lenovo LA Core (LA1 + LA3) і динамічно розподіляє ресурси системи для підвищення кількості кадрів за секунду до рівня 240 FPS. Функція Smart FPS автоматично налаштовує параметри процесора та графічного адаптера, забезпечуючи стабільний та плавний геймплей у режимах підвищеного навантаження. AI-оптимізація дозволяє досягати більшої продуктивності в іграх, адаптуючи систему під конкретні ігрові умови.
Текст надано рекламодавцем.

---

IPC у глухому куті: звідки насправді взявся приріст продуктивності

Якщо порівнювати архітектури на однакових частотах та з однаковою кількістю обчислювальних блоків, Blackwell майже не відрізняється від Ada Lovelace за показником IPC (Instructions Per Clock — інструкцій за такт) у звичних ігрових навантаженнях. Тести зафіксували лише 1% приросту IPC у растеризації та взагалі ніяких відчутних змін у трасуванні променів. Це настільки мало, що легко вкладається в похибку вимірювань.

І саме ця відсутність прориву в IPC є однією з ключових рис нового покоління. Продуктивність RTX 50 не стала результатом того, що кожне ядро стало «розумнішим» чи ефективнішим у класичному сенсі. NVIDIA пішла іншим шляхом — вони забезпечили приріст завдяки трьом основним чинникам:

• Більше обчислювальних блоків — наприклад, у флагманському RTX 5090 кількість SM, CUDA, RT та Tensor ядер зросла на 33% порівняно з RTX 4090.
• Вища пропускна здатність пам’яті — перехід на GDDR7 і ширшу шину дає приріст пропускної здатності на 78%.
• Нові ШІ-можливості — серед них DLSS 4 Multi-Frame Generation, яка за допомогою штучного інтелекту штучно збільшує кількість кадрів у секунду.

У попередніх поколіннях приріст IPC був головним козирем, але з Blackwell акцент змістився. Тут NVIDIA робить ставку на більше ядер, швидше постачання даних і ШІ, який допомагає «домалювати» кадри.

Ще один цікавий момент: поєднання підтримки цілих та дійсних чисел (FP32 та INT32) в одному ядрі та нових форматів низької точності. Наприклад, чотирибітного формату FP4, що використовується для прискорення ШІ-обчислень — це вже риса прискорювачів центрів обробки даних. NVIDIA цілеспрямовано стирає межу між геймерськими відеокартами та інструментами для ШІ, роблячи GeForce RTX 50 не тільки топовим рішенням для ігор, а й доступним входом у світ локальних ШІ-розробок та нових задач для досвідчених користувачів.

DLSS 4: революція у двох частинах

Найбільший стрибок у поколінні GeForce RTX 50 ховається не у залізі, а в софті та ШІ-функціях, які тісно пов’язані з новою архітектурою Blackwell. Особливу роль тут відіграє DLSS 4.0 — головна зірка NVIDIA у темі продуктивності. Але його можливості й вимоги мають свої нюанси, тож варто розібрати їх детальніше.

DLSS 4 — це не одна конкретна технологія, а цілий набір функцій. Частина з них працює навіть на старих картах, а інші доступні лише власникам нових RTX 50. Розібратись у цій різниці важливо, щоб зрозуміти, що саме пропонує нове покоління.

1. Модель Transformer AI (працює й на старих RTX)

Базові компоненти DLSS — Super Resolution (масштабування роздільної здатності) та Ray Reconstruction (приглушення шумів у рейтрейсингу) — отримали нову, більш розумну ШІ-модель. Раніше DLSS використовував згорткові нейронні мережі (CNN), а тепер перейшов на архітектуру Transformer — ту саму, що лежить в основі GPT та інших великих мовних моделей.

Завдяки цьому новий DLSS краще аналізує сцену, розуміє контекст і працює з деталями.

Результат відчутний: менше «шлейфів» за рухомими об'єктами, менше мерехтіння на дрібних деталях на кшталт парканів чи ліній електропередач і значно стабільніша картинка під час руху.

І головне — це оновлення доступне для всіх карт RTX від серії 20 до 40. Мільйони користувачів отримають нову якість безкоштовно!

2. Генерація кількох кадрів (ексклюзив для RTX 50)

А ось основна фішка DLSS 4, яка дає відчутний приріст FPS, працює тільки на RTX 50. Ця функція, Multi-Frame Generation (MFG), — розвиток ідеї Frame Generation із DLSS 3. Якщо попередня версія створювала один «штучний» кадр на кожен реальний, то MFG може домалювати до трьох. Це дає приріст продуктивності у 4 рази відносно DLSS 3 та до 8 разів у порівнянні з рендерингом без DLSS.

Чому ця магія доступна лише новим картам? Вся справа в апаратній начинці: Blackwell отримав ядра Tensor п’ятого покоління та спеціальний блок для відстеження виводу кадрів (flip metering). Разом вони гарантують, що навіть величезний потік штучно згенерованих кадрів відображається плавно, без ривків і смикань. Також оновлена ШІ-модель MFG споживає на 30% менше відеопам’яті порівняно з Frame Generation у DLSS 3.

Впровадження MFG (Multi-Frame Generation) стало ключовим елементом стратегії NVIDIA, яка прагне змінити саме уявлення про продуктивність.

Хоча приріст нативної продуктивності RTX 50 складає лише 30–40%, компанія у маркетингу робить акцент на величезних трицифрових показниках FPS, які можливі саме завдяки MFG.

Це викликає певні суперечки серед ентузіастів і оглядачів. Дехто називає ШІ-кадри «фейковими», бо вони інтерполюються нейромережею, а не рендеряться на основі реального стану гри й дій гравця. Ситуація породила важливе питання: що краще — 240 FPS, де три з кожних чотирьох кадрів створює ШІ, чи «чисті» 100 FPS без підроблених кадрів? NVIDIA вважає, що більшість геймерів обере перший варіант, адже плавність картинки важливіша за метод, яким ці кадри отримані. Таким чином компанія намагається змінити стандарт, що вважати високою продуктивністю у сучасних іграх.

Ядра Tensor 5-го покоління та ядра RT 4-го покоління

Можливості DLSS 4 стали реальністю завдяки серйозним оновленням у спеціалізованих обчислювальних блоках Blackwell.

Ядра Tensor 5-го покоління

Це окремі AI-процесори всередині графічного процесора, які виконують складні матричні обчислення для нейромереж. Головна новинка у цьому поколінні — підтримка нових форматів чисел із меншою точністю, зокрема FP4 (4-бітна плаваюча кома) та FP6. Завдяки FP4 гігантські ШІ-моделі можна сильно стиснути без втрати якості, що в рази зменшує вимоги до відеопам’яті та обчислювальної потужності.

Для прикладу: генеративна модель FLUX.dev у режимі FP16 потребує понад 23 ГБ VRAM, що обмежує її запуск лише на RTX 4090 або RTX 5090. Після переходу на FP4 вона споживає менше 10 ГБ VRAM і легко запускається на більш доступних картах. Час виконання на RTX 5090 при цьому скорочується з 15 секунд до трохи більше ніж 5. Ця функція може стати справжнім проривом для локального ШІ, адже вона відкриває доступ до складних моделей тим, хто раніше був змушений користуватися хмарними сервісами або дорогими робочими станціями. І навіть більше — для багатьох розробників і ентузіастів саме ця можливість може стати головним довгостроковим досягненням Blackwell, а не приріст FPS в іграх. Загалом Tensor Core 5-го покоління забезпечують RTX 5090 до 3 352 трильйонів AI-операцій за секунду — на 154% більше, ніж у RTX 4090.

---

Для тих, хто хоче знати більше: дисплей Legion Pro 7

Дисплей Lenovo PureSight OLED з роздільною здатністю 2560×1600, діагоналлю до 16 дюймів і співвідношенням сторін 16:10, розроблений спеціально для вимог геймерів: частота оновлення до 240 Гц, час реагування менше ніж 1 мс, підтримка 100% колірного охоплення DCI-P3 та сертифікація X-Rite гарантують яскраве, точне й плавне зображення. Завдяки технологіям Smart FPS і Smart Shift AI система адаптує яскравість і частоту оновлення в реальному часі, забезпечуючи чітку передачу деталей навіть у темних сценах. Підтримка NVIDIA G-SYNC усуває ривки та артефакти, а сертифікація VESA DisplayHDR TrueBlack 1000 гарантує високий контраст і глибину чорного. Захист від вигоряння й мерехтіння зменшує навантаження на очі й дозволяє залишатись у грі довше без втрати якості зображення. Активна площа екрана займає 91%, забезпечуючи максимальне занурення у візуальний простір.
Текст надано рекламодавцем.

---

Ядра RT 4-го покоління

Ці ядра відповідають за найважчі обчислення при трасуванні променів: обходи BVH (Bounding Volume Hierarchy) та перевірки перетинів променів із трикутниками. У Blackwell їхня продуктивність удвічі вища за RT Core 3-го покоління в Ada Lovelace. Нове покоління також отримало спеціальний движок для обробки «кластерів трикутників» та покращені формати стиснення/розпакування даних. Все це дозволяє ефективніше працювати з мегасценами, що складаються з мільйонів полігонів — саме такими, які стають стандартом у нових іграх і професійній візуалізації.

Модельний ряд відеокарт GeForce RTX 50

Від теорії до реальності — серія GeForce RTX 50 виходить на ринок із новим модельним рядом, амбітною інженерією та збільшеними вимогами до енергоспоживання. NVIDIA також чітко розділила лінійку для різних сегментів користувачів. Особливо цікаво виглядає флагман RTX 5090: він демонструє вражаюче термічне рішення, яке дозволяє впоратися з величезною потужністю при досить компактних розмірах корпусу.

Модельний ряд відеокарт RTX 50: характеристики та позиціонування

NVIDIA представила повноцінну лінійку RTX 50 для різних геймерів — від тих, хто хоче максимум продуктивності, до тих, хто шукає більш доступні варіанти. На старті серії були анонсовані моделі RTX 5090, RTX 5080, RTX 5070 Ti, RTX 5070 та RTX 5060 Ti. Всі карти підтримують ключові сучасні технології, включно з PCIe 5.0 для швидшої шини та DisplayPort 2.1 для новітніх дисплеїв із високою частотою оновлення зображення.

GeForce RTX 5090: беззаперечний флагман

Флагманська відеокарта GeForce RTX 5090 побудована на новому чипі GB202 і має 170 обчислювальних блоків SM, що дає у підсумку 21 760 ядер CUDA. Карта оснащена 32 ГБ пам’яті GDDR7 з надширокою 512-бітною шиною, яка забезпечує вражаючу пропускну здатність у 1.8 ТБ/с. Така потужність вимагає серйозного живлення — загальне енергоспоживання карти (TBP) сягає 575 Вт.

GeForce RTX 5080: топова альтернатива

Відеокарта GeForce  RTX 5080 орієнтована на тих, кому потрібен високий клас, але не максимальна продуктивність. Вона використовує менший чип GB203, кількість ядер CUDA коливається від 10 752 до 14 336 залежно від конфігурації. Тут встановлено 16 ГБ GDDR7 із 256-бітною шиною. Енергоспоживання більш помірне — 360 Вт.

Середній клас: RTX 5070 Ti, 5070 та 5060 Ti

Ці моделі відеокарт закривають сегмент середнього рівня та продуктивних рішень. У них поступово меншає кількість ядер та об’єм пам’яті: відповідно, 16 ГБ, 12 ГБ та 10 ГБ GDDR7. Енергоспоживання також зменшується — від 350 Вт у 5070 Ti до 225 Вт у 5060 Ti.

Таблиця 1. Порівняння можливостей відеокарт RTX 50

Параметр	RTX 5090	RTX 5080	RTX 5070 Ti	RTX 5070	RTX 5060 Ti	RTX 5060	RTX 5050
Техпроцес	4 нм
GPU	GB202	GB203	GB203	GB205	GB206	GB206	GB207
Транзистори (млрд)	92.2	45.6	45.6	31.1	21.9	21.9	16.9
Розмір кристала (мм²)	750	378	378	263	181	181	149
CUDA ядра	21,760	10,752	8,960	6,144	4,608	3,840	2,560
RT ядра	170	84	70	48	36	30	20
Tensor ядра	680	336	280	192	144	120	80
Пікова частота процесора (ГГц)	2.41	2.62	2.45	2.51	2.57	2.50	2.57
Пам’ять	32 GB	16 GB	16 GB	12 GB	8/16 GB	8 GB	8 GB
Тип пам'яті	GDDR7	GDDR7	GDDR7	GDDR7	GDDR7	GDDR7	GDDR6
Шина пам’яті	512	256	256	192	192	128	128
Пропускна здатність (ГБ/с)	1792	960	896	672	672	448	320
Енергоспоживання (TDP)	575	360	300	250	180	145	130

У таблиці нижче можна порівняти новинки з їхніми попередниками із серії RTX 40. Кількість кадрів в  в MFG вказує на функцію Multi Frame Generation. Вона означає, що відеокарта може згенерувати додаткову кількість кадрів за кожен реально відрендерений. Цікаво, що для RTX 5090 збільшення продуктивності на ~30% відповідає збільшенню TBP на ~28%. Отже, загальна енергоефективність, або продуктивність на ват, приблизно така ж, як у RTX 4090

Таблиця 2. Порівняння можливостей відеокарт RTX 50 з RTX 40

Характеристика	GeForce RTX 5090	GeForce RTX 4090	GeForce RTX 5080	GeForce RTX 4080 Super
Техпроцес	4 нм
GPU	GB202	AD102	GB203	AD103
Транзистори (млрд)	92.2	76.3	45.6	45.9
Розмір кристала (мм²)	750	609	378	378
CUDA ядра	21 760	16 384	10 752	10 240
SM (Streaming Multiprocessors)	170	128	84	80
Tensor-ядра	680 (5 покоління)	512 (4 покоління)	336 (5 покоління)	320 (4 покоління)
RT ядра	170 (4 покоління)	128 (3 покоління)	84 (4 покоління)	80 (3 покоління)
Пікова частота процесора (ГГц)	2.41	2.52	2.62	2.51
Пам’ять	32 ГБ GDDR7	24 ГБ GDDR6X	16 ГБ GDDR7	16 ГБ GDDR6X
Шина пам’яті	512-біт	384-біт	256-біт	256-біт
Пропускна здатність (ГБ/с)	1792	1008	960	716
Кеш 2 рівня	96 МБ	72 МБ	48 МБ	48 МБ
Енергоспоживання (TDP)	575 Вт	450 Вт	360 Вт	320 Вт
DisplayPort	2.1b	1.4a	2.1b	1.4a
Версія DLSS	4.0 (3 кадри в MFG)	3.5 (1 кадр в MFG)	4.0 (3 кадри в MFG)	3.5 (1 кадр в MFG)

Ці дані показують, що різниця між флагманською картою «90-класу» та моделлю «80-класу» стала значно більшою. RTX 5080 має приблизно вдвічі менше ядер CUDA та у два рази вужчу шину пам’яті, ніж RTX 5090. Такий розрив — це вже новий підхід NVIDIA, адже у попередніх поколіннях карта другого рівня була ближчою за продуктивністю до флагмана. Тепер же RTX 5090 позиціонують як справжній «преміум» для просунутих користувачів, схожий за філософією на старі Titan. Це пояснює його високу ціну та залишає чималий розрив у продуктивності, який NVIDIA цілком може закрити пізніше версіями «Super» або «Ti».

Для покупців це створює складну дилему: багато хто вважає, що 16 ГБ VRAM на RTX 5080 замало для карти за 1 000 доларів у 2025 році. Це підштовхує вимогливих користувачів одразу дивитися у бік значно дорожчого флагмана.

Відмінності з мобільними версіями RTX 50

Часто технічні оглядачі та ентузіасти критикують NVIDIA за те, що мобільні GPU носять ті ж назви, що й десктопні, хоча архітектурно це різні продукти. Це створює враження схожої продуктивності, яке цифри категорично спростовують. Десктопні та мобільні GPU мають відмінну архітектуру та інженерні рішення, обумовлені різними умовами роботи. У ноутбуках продуктивність навмисно обмежена через жорсткі теплові та енергетичні рамки портативних корпусів. Це створює помітний розрив у потужності: мобільні флагмани часто демонструють результати на рівні менш потужних десктопних карт того ж або попереднього покоління. Цей компроміс не є недоліком, а необхідністю.

---

Для тих, хто хоче знати більше: система охолодження Legion Pro 7

Система охолодження Legion Coldfront: Vapor з вбудованою вакуумною камерою Hyper Chamber забезпечує стабільну продуктивність ноутбука навіть під максимальним навантаженням. Потужна парова камера на 250 Вт (на 15 Вт більше, ніж у попередніх рішеннях) ефективно відводить тепло, не допускаючи перегрівання. Вентилятори з технологією Triple TSI створюють інтенсивний повітряний потік, а система Acoustic AI Sound Sync у реальному часі регулює оберти, знижуючи рівень шуму — зосередитися на грі стало простіше. Гаряче повітря виводиться через задню панель, що додає комфорту під час тривалих сесій. За потреби можна перемикатися між режимами Performance та Extreme, а інтеграція з Lenovo AI Engine+ у продуктивному режимі додатково оптимізує баланс між охолодженням і FPS.
Текст надано рекламодавцем.

---

Порівняння показують реальні співвідношення: мобільна RTX 4090 за швидкістю наближається до десктопної RTX 4070 Super. Виходячи з цього, мобільна RTX 5080, яка за продуктивністю близька до мобільної 4090, орієнтовно відповідає десктопній RTX 4070 Ti або молодшій RTX 5070. Флагманська мобільна RTX 5090, хоч і відбрана з кращих варіантів GB203, але обмежена потужністю, швидше за все, знаходиться на рівні десктопної RTX 5070 Ti.

Таку стратегію можна трактувати двояко. Для досвідчених користувачів вона виглядає як маркетингова пастка, оскільки назви не відображають фактичної різниці у продуктивності. З боку NVIDIA це логічне поділ продуктів: цифра «90» у назві «RTX 5090 Laptop GPU» лише означає, що це найшвидший мобільний GPU у серії, а не спроба прирівняти його до десктопної RTX 5090.

Для звичайних покупців, які беруть готовий ноутбук, така схема спрощує вибір — досить знати, що 5090 краще за 5080.

Архітектурний розрив: історія двох кристалів

Головна причина різниці в продуктивності між десктопними та мобільними GPU серії RTX 50 закладена на рівні самого кремнію. Спільні назви моделей приховують той факт, що ці лінійки використовують різні за розмірами та складністю графічні кристали (GPU dies). Саме ця відмінність у архітектурі визначає максимальні можливості кожного класу пристроїв.

Від GB202 до GB207: як влаштоване сімейство Blackwell

Щоб зрозуміти логіку продуктової лінійки RTX 50, варто почати з виробництва та сортування кремнію. GPU виготовляють на великих пластинах (wafers), але кожен отриманий чип має мікроскопічні відмінності у стабільності частот, енергоефективності та роботі окремих блоків. Тому виробник проводить тестування та сортування (binning), розподіляючи кристали за рівнями якості. Найкращі та повністю працездатні йдуть у флагманські моделі, а ті, що мають дрібні дефекти або краще працюють на нижчих частотах, використовують для менш потужних карт із частково відключеними блоками.

Архітектура Blackwell включає кілька GPU-кристалів, кожен із яких призначений для своєї цінової та продуктивної ніші:

• GB202 — величезний 750 мм² кристал із 92.2 млрд транзисторів, використовується тільки в десктопній RTX 5090.
• GB203 — менший 378 мм² чип із 45.6 млрд транзисторів, лежить в основі десктопної RTX 5080, а також мобільних RTX 5090 Laptop GPU та RTX 5080 Laptop GPU.
• GB205 — 263 мм² (31.1 млрд транзисторів), застосовується в десктопній RTX 5070 та мобільній RTX 5070 Ti Laptop GPU.
• GB206 та GB207 — компактні кристали для доступних моделей, включаючи RTX 5070 Laptop GPU та молодші.

Ключовий момент: GeForce RTX 5090 Laptop GPU не має нічого спільного з флагманським GB202. Це мобільний GPU на основі того ж GB203, що й десктопна RTX 5080. Маркування «5090» лише вказує на топовий статус у сегменті ноутбуків, але не відображає рівень архітектури. Навіть якщо надати мобільній RTX 5090 необмежену потужність і охолодження, вона ніколи не досягне продуктивності десктопної RTX 5090, оскільки обмежена фізичними характеристиками меншого GB203: меншою кількістю обчислювальних блоків, скромнішими кешами та вужчим інтерфейсом пам’яті. Саме ці фактори лежать в основі помітного розриву в продуктивності.

Порівняння настільних і мобільних версій GPU

Використання різних, часто спрощених, кристалів (die) призводить до суттєвих відмінностей у характеристиках між десктопними та мобільними картами, навіть коли вони мають однаковий номер моделі. Мобільні GPU відрізняються архітектурою та кількістю активних обчислювальних блоків, а не є варіантами десктопних карт зі зниженими частотами.

Детальне порівняння характеристик показує масштаб цих відмінностей. Наприклад, десктопна RTX 5080 використовує повноцінний кристал GB203 із 10 752 CUDA-ядрами. Мобільна RTX 5090 теж базується на GB203, але має активними лише 10 496 ядер. Ще більш спрощений варіант цього кристала використано в мобільній RTX 5080, де залишено 7 680 ядер. Це результат стратегії NVIDIA, яка враховує енергоефективність: кристали, що працюють стабільно за вищої напруги, підходять для десктопів із лімітом 360 Вт, тоді як ті, що стабільно працюють на нижчих напругах із частково вимкненими блоками, призначені для мобільних GPU в межах 80–150 Вт.

У підсумку мобільні карти мають менше обчислювальних блоків і нижчі частоти. Поєднання цих факторів створює значний розрив у продуктивності між настільними та портативними версіями.

Таблиця 3. Порівняння характеристик десктопних та мобільних версій RTX 50

Характеристика	RTX 5090 (Десктоп)	RTX 5090 (Мобільна)	RTX 5080 (Десктоп)	RTX 5080 (Мобільна)	RTX 5070 Ti (Десктоп)	RTX 5070 Ti (Мобільна)
GPU-кристал	GB202	GB203	GB203	GB203	GB203	GB205
Транзистори	92.2 млрд	45.6 млрд	45.6 млрд	45.6 млрд	45.6 млрд	31.1 млрд
Площа кристалу	750 мм²	378 мм²	378 мм²	378 мм²	378 мм²	263 мм²
CUDA-ядра	21 760	10 496	10 752	7 680	8 960	5 888
SM-блоки	170	82	84	60	70	46
RT-ядра	170 (4 покоління)	82 (4 покоління)	84 (4 покоління)	60 (4 покоління)	70 (4 покоління)	46 (4 покоління)
Tensor-ядра	680 (5 покоління)	328 (5 покоління)	336 (5 покоління)	240 (5 покоління)	280 (5 покоління)	184 (5 покоління)
Boost-частота	2 407 МГц	1 515 МГц	2 617 МГц	1 500 МГц	2 452 МГц	1 450 МГц
Обсяг відеопам'яті	32 ГБ	24 ГБ	16 ГБ	16 ГБ	16 ГБ	12 ГБ
Тип відеопам'яті	GDDR7
Шина пам’яті	512-біт	256-біт	256-біт	256-біт	256-біт	192-біт
Пропускна здатність	1792 ГБ/с	896 ГБ/с	960 ГБ/с	896 ГБ/с	896 ГБ/с	672 ГБ/с
TDP / TGP	575 Вт	95–150 Вт	360 Вт	80–150 Вт	300 Вт	60–115 Вт

Перехід на пам’ять GDDR7 у серії RTX 50 дав відчутне зростання швидкості та енергоефективності порівняно з GDDR6X. Але між десктопними та мобільними картами реалізація цієї технології відрізняється настільки, що в ноутбуках вона стає серйозним обмежувачем продуктивності. Настільна RTX 5090 з великим кристалом GB202 отримала широку 512-бітну шину пам’яті, яка в парі з 28 Гбіт/с GDDR7 дає колосальні 1 792 ГБ/с пропускної здатності. Мобільна RTX 5090, що базується на компактнішому GB203 і враховує обмежений простір материнських плат ноутбуків, має лише 256-бітну шину, через що пропускна здатність урізана до 896 ГБ/с. Цей вузький «коридор» стає ключовим фактором, що стримує продуктивність мобільних GPU, особливо на високих роздільних здатностях та у важких завданнях із великими текстурами й 3D‑моделями. Навіть якщо ядро мобільної карти здатне опрацьовувати дані швидше, вузька шина пам’яті часто залишає його «голодним» — що пояснює, чому відрив у продуктивності між настільними та мобільними версіями значно збільшується при складних навантаженнях.

Обмеження продуктивності мобільних GPU визначаються не лише відмінностями в архітектурі, а й фізичними межами ноутбуків. Компактні корпуси накладають серйозні обмеження на енергоспоживання та тепловідведення. У десктопів є фіксований TDP (наприклад, 575 Вт у RTX 5090), тоді як мобільні GPU працюють у рамках TGP — змінного діапазону, який виробник ноутбука налаштовує відповідно до системи охолодження. Для мобільної RTX 5090 це 95–150 Вт, тобто в 3–4 рази менше, ніж у її настільного аналога. Це змушує мобільні GPU працювати на нижчих частотах та з частими зниженнями продуктивності через нагрів.

Конструкція корпусу ноутбука й система охолодження стають критичними факторами: великий ноутбук із потужним охолодженням може розкрити потенціал RTX 5080 на 150 Вт і перевершити RTX 5090 у тонкому корпусі з обмеженим TGP. Навіть експериментальні «шунт-моди», зі зміною роботи схеми контролю живлення на відеокарті, показали, що збільшення TGP мобільної RTX 5090 до 250 Вт дало приріст до 41% у тестах, доводячи, що головним вузьким місцем є саме живлення й тепловідведення.

Продуктивність на ват і на долар

Різницю між десктопами та ноутбуками можна звести до двох показників: продуктивність на витрачені гроші та продуктивність на спожиту енергію. Настільні системи дають значно кращий показник «продуктивність за долар». Наприклад, RTX 5090 для ПК коштує $2 000 (рекомендована ціна, MSRP), але це лише одна частина повноцінної збірки. У той же час ноутбук із мобільною RTX 5090 стартує від $2 900, а ціна топових конфігурацій легко перевищує $4 500. Хоча ціна ноутбука включає весь пристрій (процесор, екран, пам’ять, накопичувач), сама відеокарта забезпечує лише частину продуктивності десктопного варіанта.

З іншого боку, мобільні GPU перемагають у категорії «продуктивність на ват».

Вони створені для максимальної ефективності в умовах жорстких обмежень енергоспоживання. Саме на цьому тримається концепція NVIDIA Max-Q — набір апаратних і програмних оптимізацій, що дозволяють поєднати продуктивність і економію енергії у тонких та легких ноутбуках.

---

Для тих, хто хоче знати більше: автономність Legion 7 Pro

Legion Pro 7i адаптується до будь-якого сценарію: вдома, в дорозі чи на навчанні. Він оснащений акумулятором ємністю 99.99 Вт·год — це максимум, дозволений для авіаперельотів — і забезпечує до 5 годин автономної гри. Надшвидка зарядка Super Rapid Charge дозволяє поповнити заряд до 70% лише за 30 хвилин. У комплекті — потужний адаптер на 400 Вт, а також підтримка заряджання через USB-C потужністю 140 Вт. Технологія Wi-Fi 7 (320 МГц) гарантує стабільне з’єднання навіть у завантажених мережах.
Текст надано рекламодавцем.

---

Тести продуктивності: ігри, створення контенту та AI

Аналіз результатів бенчмарків із незалежних оглядів дає чітке уявлення про можливості GeForce RTX 50. RTX 5090 демонструє стабільний приріст у нативній продуктивності, а її ШІ-фішки дають неймовірні, хоч і дуже специфічні, показники FPS.

Ігри

Бенчмарки GeForce RTX 5090 показують відчутний приріст нативної продуктивності: у 4K-геймінгу без трасування променів і DLSS карта випереджає RTX 4090 на 20–50%, із середнім приростом у 27–35% залежно від гри (7% у Starfield проти 42% у A Plague Tale: Requiem). У завданнях із трасуванням променів відрив збільшується до 30–40%, а іноді й більше. Найбільші цифри дає DLSS 4 із Multi-Frame Generation: наприклад, у Cyberpunk 2077 при налаштуванні «Ray Tracing: Overdrive» FPS стрибає з 60–70 до понад 200. При цьому RTX 5090 із DLSS 4 (4x MFG) більш ніж удвічі або навіть утричі перевершує RTX 4090 із DLSS 3 (2x Frame Generation). Ці результати стали основою маркетингових заяв NVIDIA про «до 2x швидше» та демонструють пікову продуктивність карти, яка багато в чому досягається завдяки ШІ.

Таблиця 4. Приріст продуктивності в основних ігрових сценаріях 4K.

Гра (4K на максималках)	RTX 4090 Native FPS	RTX 5090 Native FPS	Приріст	RTX 4090 DLSS 3 FG FPS	RTX 5090 DLSS 4 MFG FPS	Приріст
Cyberpunk 2077 (RT: Overdrive)	~37	~63	~70%	~60	~200+	~233%+
Alan Wake 2 (Path Tracing)	~32	~40	~25%	~65	~109	~68%
A Plague Tale: Requiem	~76	~108	~42%	N/A	N/A	N/A
Marvel Rivals	~120	~160	~33%	~160	~258	~61%

Джерела: hostbor.com та club386.com

Відмінності з мобільними версіями

Відмінності в архітектурі та енергоспоживанні між десктопними й мобільними GPU перетворюються на помітний розрив продуктивності в реальних завданнях. У сучасних іграх різниця між настільними та мобільними GPU відчутна і зростає зі збільшенням графічного навантаження. Тести показують, що десктопна RTX 5080 швидша за мобільну приблизно на 32% при 1080p, на 44% при 1440p та на 55% при 4K. Ще більш разючий розрив у флагманів: десктопна RTX 5090 випереджає мобільну на 30% у 1080p, на 53% у 1440p та майже вдвічі (96%) у 4K. Різниця стає ще більш помітною у важких сценах з рейтрейсингом: наприклад, десктопна RTX 4090 була до 83% швидшою за мобільну версію, і цей тренд збережеться для серії RTX 50 з більш вимогливим трасуванням променів.

Таблиця 5. Різниця у продуктивності в іграх між мобільними та десктопними версіями RTX 5080 та RTX 5090

Порівняння GPU	1080p різниця (%)	1440p різниця (%)	4K різниця (%)
RTX 5090 (Десктоп vs Мобільна)	~30%	~53%	~96%
RTX 5080 (Десктоп vs Мобільна)	~32%	~44%	~55%

Створення контенту та професійні завдання

Там, де можна використати більшу кількість ядер та ширшу шину пам’яті, RTX 5090 показує стабільні й часто відчутнішу перевагу.

3D-рендеринг: у популярних тестах на кшталт Blender та V-Ray RTX 5090 випереджає RTX 4090 на 35–40%, що означає помітно менший час рендеру для 3D-художників і студій.

ШІ-завдання: при запуску великих мовних моделей (LLM) новий флагман також тримає перевагу. У бенчмарках генерації токенів LLaMA він у середньому на 35% швидший за RTX 4090, а в окремих тестах розрив перевищує 50%. Тут критично важлива широка пропускна здатність пам’яті. Водночас ранні тести з неоптимізованими бібліотеками показали дивні результати — іноді RTX 4090 працював швидше. Це підкреслює, що для розкриття повного потенціалу Blackwell потрібне зріле програмне забезпечення.

Таблиця 6.  Результати бенчмарків у професійних додатках.

Застосунок (бенчмарк)	RTX 4090	RTX 5090	Приріст, %
Blender 4.x (OptiX Score)	~13,064	~17,822	~36%
V-Ray 6 (GPU Score)	~10,927	~15,062	~38%
LLaMA 3.1 8B (FP16, токенів/секунду)	53	82	~55%
Geekbench AI (Half-Precision)	~46,400	~66,821	~44%

Джерела: irendering.net та club386.com

Відмінності з мобільними версіями

Для креаторів різниця в продуктивності напряму впливає на швидкість роботи, адже менші часи рендеру та плавніший перегляд сцен у робочому вікні застосунку можуть суттєво скоротити строки проєктів і підвищити ефективність. У GPU‑орієнтованих застосунках для 3D‑рендерингу перевага десктопної карти величезна. Наприклад, у бенчмарку Blender OpenData десктопна RTX 5090 показує результат на 74% вищий за мобільну RTX 5090, що означає суттєве скорочення часу рендерингу складних сцен.

Таблиця 7. Різниця у продуктивності в професійних додатках між мобільними та десктопними версіями RTX 5090

Бенчмарк	RTX 5090 (Десктоп)	RTX 5090 (Мобільна)	Метрика продуктивності
Blender OpenData (OptiX)	14 636	8 408	Зразків/хв (більше — краще)
Premiere Pro (PugetBench)	~9% > 4090	95% від десктопної 4090	Загальний бал / відносна продуктивність
DaVinci Resolve (PugetBench)	~12% > 4090	~85% від десктопної 4090	Загальний бал / відносна продуктивність

Варто зазначити, що продуктивність у завданнях відеомонтажу має свої особливості. У програмах на кшталт Adobe Premiere Pro та DaVinci Resolve обробка розподіляється між CPU та GPU, а частина завдань прискорюється завдяки спеціалізованим медіаблокам GPU, а не лише CUDA-ядрам. У серії RTX 50 використано дев’яте покоління енкодерів NVIDIA (NVENC) і шосте покоління декодерів (NVDEC). Оскільки ці медіа‑модулі присутні як у десктопних, так і в мобільних GPU Blackwell, відрив у продуктивності під час експорту відео може бути мінімальним. Наприклад, у тестах на експорт H.265 мобільна RTX 5090 досягла 95% швидкості десктопної RTX 4090. Для фахівців, чия робота пов’язана переважно з кодуванням і декодуванням відео, топові мобільні GPU можуть стати ефективним і конкурентним рішенням, яке майже не поступається настільним картам, на відміну від ігор або 3D‑рендерингу.

---

Для тих, хто хоче знати більше: eSports-дизайн Legion 7 Pro

Корпус Legion Pro 7i поєднує алюмінієве покриття, піскоструминну обробку та екологічні матеріали — усе для міцності, естетики та відповідального ставлення до природи. Велика площа вентиляції на задній панелі забезпечує ефективне охолодження навіть під навантаженням, зберігаючи клавіатуру й мишу прохолодними. Ноутбук важить від 2.72 кг, доступний у кольорі Eclipse Black, підтримує повношвидкісний 2.5G Ethernet, HDMI 2.1 та інші інтерфейси, що робить його повноцінною заміною настільному ПК. Завдяки кнопці Legion O можна миттєво перемикатися між режимами Balance, Performance, Quiet або Extreme, а вбудована вебкамера з AI Sync покращує зображення під час командної гри. Килимок Lenovo Legion Gaming Speed Mouse Pad вбудований у конструкцію — для точності та переваги у кожній сесії. AI-синхронізація RGB-підсвічування доповнює загальну картину персоналізації.
Текст надано рекламодавцем.

---

Рекомендації з покупки RTX 50 для різних користувачів

Вибір між десктопом і ноутбуком залежить від головного пріоритету: максимальна продуктивність чи портативність.

Для ентузіастів і професіоналів без компромісів. Якщо потрібні найвищі FPS для кіберспорту, найшвидший рендеринг 3D‑анімацій або великий обсяг VRAM для складних ШІ‑завдань і наукових обчислень, десктопи залишаються єдиним варіантом. Продуктивність тут на зовсім іншому рівні, а вкладені гроші дають значно більше обчислювальної потужності.

Для мобільних профі та геймерів. Відеомонтажери на виїздах, архітектори чи консультанти, яким потрібна потужність поза офісом, можуть обрати топовий ноутбук як вимушене рішення. Те ж саме стосується геймерів, які часто подорожують або не мають місця для стаціонарного ПК. Важливо звертати увагу на TGP і систему охолодження ноутбука.

Для студентів та звичайних користувачів. Тим, хто грає на 1080p чи 1440p, займається офісною роботою або створенням контенту, підійде тонкий і легкий ноутбук із середньорівневим GPU (RTX 5060 або 5070) і помірним TGP. Такі системи забезпечують баланс між портативністю, автономністю та тихою роботою, при цьому вистачає потужності для повсякденних завдань і комфортного геймінгу.

Ноутбук Lenovo Legion Pro 7 з NVIDIA GeForce RTX 5090

Ноутбук Lenovo Legion Pro 7 — один з найпотужніших геймерських ноутбуків на ринку. Він оснащений дискретною відеокартою NVIDIA Quadro RTX 5090, з 24 576 МБ відеопам'яті та TGP до 175 Вт. Має топовий 16-дюймовий OLED-дисплей з глянцевим покриттям та роздільною здатністю WQXGA (2560x1600) і підтримує частоту оновлення екрану до 240 Гц. Його потужний процесор Intel Core Ultra 9 275HX з наявністю 24 ядер (8 продуктивних і 16 енергоефективних) та 24 потоків має кеш на 36 МБ і тактову частоту до 5,4 ГГц. А також — інтегрований Intel AI Boost з продуктивністю до 13 TOPS. Lenovo Legion Pro 7 підтримує Wi-Fi 7 та Bluetooth 5.4 і може бути оснащений вбудованим накопичувачем до 2 ТБ пам'яті і мати до 64 ГБ оперативної.

Завдяки підвищеній продуктивності та оптимізованій енергоефективності пристрої працюють холодніше, тихіше та швидше. Оптимізація системи охолодження Legion ColdFront та управління енергоспоживанням дозволяє досягати високої продуктивності з меншими витратами енергії. Технологія штучного інтелекту керує потужністю та охолодженням, що дає змогу ноутбукам залишатися одними з найшвидших та підтримувати стабільну продуктивність під час інтенсивних ігрових сесій.

Основні технічні характеристики Legion Pro 7

Процесор: Intel® Core™ Ultra 9 275HX (24 ядра: 8 продуктивних + 16 енергоефективних, 24 потоки)

Відеокарта: NVIDIA® GeForce RTX™ 5090 (архітектура Blackwell). Підтримка DLSS 4, Ray Tracing (RT ядра 4-го покоління), Tensor ядра 5-го покоління, Reflex 2, NVIDIA Studio

Дисплей

• 16-дюймовий WQXGA OLED (2560×1600), 240 Гц, 16:10
• 100% DCI-P3, VESA DisplayHDR TrueBlack 1000, сертифікація X-Rite™, час відгуку < 1 мс
• Підтримка NVIDIA G-SYNC, Anti-Flicker, Anti-Burn-In

Памʼять: до 32 ГБ DDR5 і SSD до 2 ТБ

Охолодження

• Legion Coldfront: Vapor з Hyper Chamber
• Камера випаровування на 250 Вт, система Triple TSI, Acoustic AI Sound Sync

AI-функції: Lenovo AI Engine+ (чипи LA1 + LA3), Smart FPS, Smart Shift AI, AI Sync (вебкамера), AI-профілі звуку Nahimic

Клавіатура: Legion TrueStrike, хід клавіш — 1.6 мм, 100% Anti-Ghosting, змінні клавіші WASD, RGB-підсвічування з AI-синхронізацією

Акумулятор і живлення

• Ємність — 99.99 Вт·год (дозволено використовувати в літаках)
• Заряджання через USB-C — до 140 Вт
• Адаптер у комплекті — 400 Вт
• Super Rapid Charge: зарядка до 70% за 30 хв
• До 5 годин автономної роботи

Інтерфейси

• Thunderbolt™ 4 (до 40 Гбіт/с, DisplayPort 2.1)
• USB Type-C (PD 140 Вт, DP 2.1)
• HDMI 2.1
• RJ45 (2.5G Ethernet)
• 2× USB Type-A (3.2 Gen 1 і Gen 2)
• Аудіороз’єм 3.5 мм
• Кнопка E-Shutter для камери

Мережева підтримка: Wi-Fi 7 (320 МГц)

Аудіо: Nahimic від SteelSeries, 4 динаміки, Sound Tracker 2.0, Sound Sharing+, AI Smart Profiles

Вага: Від 2.72 кг

Колір: Eclipse Black

Програмне забезпечення: Legion Space (керування режимами, бібліотека ігор, Game Coach, Game Companion)

В сухому залишку

Серія NVIDIA GeForce RTX 50 стала важливим кроком у розвитку графічних процесорів, пропонуючи неймовірну продуктивність для настільних ПК і ноутбуків завдяки архітектурі Blackwell. Настільні карти отримали масштабовану пам’ять GDDR7, величезну пропускну здатність та нові Tensor і RT‑ядра, що дозволяє суттєво прискорювати рендеринг, відеомонтаж та обчислення для ШІ‑завдань. У геймінгу DLSS 4 з Multi‑Frame Generation демонструє вражаючі FPS, але вони значною мірою залежать від ШІ‑інтерполяції.

На відміну від цього, мобільні RTX 50, хоча й несуть те саме брендове позначення, є зовсім іншими за своєю природою. Вони створені на менших кристалах (GB203 замість GB202 для флагманів), мають урізану шину пам’яті, менше обчислювальних блоків і працюють у жорстких обмеженнях TGP (95‑150 Вт проти 575 Вт на десктопі). Це призводить до ситуації, коли мобільний RTX 5090 в продуктивності ближче до настільного RTX 5070 Ti, ніж до свого «старшого брата». Проте завдяки NVENC/NVDEC та оптимізації Max‑Q мобільні карти залишаються гідним вибором для відеомонтажу та робочих завдань на ходу.

Таким чином, RTX 50 для ПК — це інструмент для максималістів, хто хоче необмежену потужність у будь‑яких сценаріях, тоді як мобільні RTX 50 — це компроміс ефективності та портативності для тих, хто працює та грає в русі. Обидва варіанти показують бачення NVIDIA, де ключову роль у майбутньому продуктивності відіграє штучний інтелект, але користувачу варто розуміти реальні межі можливостей мобільної графіки перед покупкою.

Яскравим прикладом портативного пристрою з топовою мобільною відеокартою NVIDIA GeForce RTX 5090 є ноутбук Lenovo Legion Pro 7. Він може стати надійним портативним інструментом не лише для геймерів, але й для всіх, хто створює ШІ-моделі чи просто використовує ШІ в роботі. А інструменти штучного інтелекту зараз є чи не в кожній галузі — не лише у створенні контенту, стримінгу чи обробки відео.

Для тих, хто хоче знати більше

• Патріарх Steam та герой геймерських мемів: історія Ґейба Ньюелла
• Історія Джона Кармака: батько всіх шутерів
• Колонка редактора: інноваційний гравець, якого ми не помічаємо
• Пасхальні яйця в іграх 2025 року
• Як ігри стали інтерактивними фільмами і перетворилися на мистецтво