Статті

З чого складається і як працює зенітний комплекс NASAMS

Автор: Анрі Сергіїв | 27 червня 2022, 09:52

Виступаючи 30 березня 2022 року перед парламентом Норвегії, президент Зеленський попросив військову допомогу у вигляді конкретного озброєння. Він згадав зенітно-ракетні комплекси NASAMS (Norwegian Advanced Surface to Air Missile System), які виробляє Норвегія та протикорабельні ракети Гарпун (Harpoon), що випускаються на заводах корпорації Боїнг США. Зокрема, Зеленський сказав: «Свобода має бути озброєна не гірше за тиранію. Я хочу назвати чітко, що нам потрібно. Зокрема, протикорабельне озброєння – ракети Гарпун, а також протиповітряні системи NASAMS. Крім того, ми потребуємо засобів ураження бронетехніки, артилерійських систем. Вся зброя, якою ви можете допомогти нам, буде використана лише для захисту нашої свободи та вашої свободи». Що це за зброя та які у неї можливості?

Зенітно-ракетний комплекс NASAMS

Абревіатура NASAMS означає Norwegian Advanced Surface to Air Missile System та перекладається як «Норвезька модернізована система для ракет Земля-Повітря». Це мобільний зенітний ракетний комплекс, розроблений норвезькою компанією Kongsberg Defence & Aerospace спільно з американською Raytheon, ракети якої використовує. У сімейство ракет Raytheon входять Aim 9X Sidewinder Block II, AIM-120 AMRAAM та AMRAAM ER. Він являє собою систему ППО малого та середнього (до 20 км, у нових ракет - до 40 км в AMRAAM ER) радіусу дії. NASAMS був прийнятий на озброєння армією Норвегії у 1994 і став заміною ЗРК Improved Hawk.

ЗРК NASAMS з трьома типами використовуваних ракет

Основні тактико-технічні характеристики ЗРК NASAMS

Дальність: від 2.5 до 40 км
Висота мети: від 30 м до 16 км.
Час реагування: 10 с
Час розгортання/згортання: 15/3 хв
Швидкість мети: до 1000 м/с

Формально це ракети класу «повітря-повітря» (окрім AMRAAM ER, яка розроблена саме для засобів ППО і має збільшений до 40 км радіус дії – ER у назві означає Extended Range), але можуть запускатися із землі та показують ефективність при ураженні крилатих ракет. NASAMS має варіант пускових установок HUMRAAM (Hummer AMRAAM), встановлених на «хаммері» (насправді її можна встановити на будь-яку іншу мобільну платформу, що використовується збройними силами) та SLAMRAAM (Surface Launched AMRAAM), тобто наземне пускове встановлення для ракет AMRAAM (на відео нижче).

У систему NASAMS (зазвичай оперують штатною одиницею - батареєю) входять 12 пускових установок (вони поділяються на 3 взводи) на 6 ракет кожна, 8 радарів AN/MPQ-64 Sentinel, один автомобіль з мультисенсорною камерою типу MSP500 та автомобіль управління пусками FDC (Fire Distribution Center).

Радар Raytheon MPQ-64F1 Sentinel

Радар забезпечує 360-градусне спостереження, відстеження та ідентифікацію цілей на відстані до 120 км. Він здатний відстежувати понад 60 окремих цілей та одночасно сканувати повітряний простір у пошуках нових. Маса радара близько 1800 кг, його можна розміщувати на дахах будівель або на спеціально побудованих конструкціях для підвищення радіолокаційного покриття. MPQ-64F1 Sentinel встановлюється на автомобілях підвищеної прохідності або вантажівках, на яких розміщений електрогенератор.

Автомобіль із мультисенсорною електрооптичною камерою

Електрооптичний датчик забезпечує оператору NASAMS відеотрансляцію в режимі реального часу та електрооптичне або інфрачервоне зображення. Датчик встановлюється на легковику підвищеної прохідності. Сенсорний блок використовує активний стабілізатор, що робить автомобіль із ним високоманевровим, спрощує розгортання та обслуговування системи.

Мобільний центр керування вогнем

Центр управління вогнем NASAMS має відкриту архітектуру програмного та апаратного забезпечення, що дозволяє виконувати мережеві та розподілені операції, а також впроваджувати нові технології та можливості. В центрі інтегровано близько 10 різних датчиків та стандартні тактичні канали передачі даних, що забезпечують повну сумісність з тактичною інформацією збройних сил ЄС та НАТО.

Система NASAMS стоїть на озброєнні 12 країн: окрім самої Норвегії, це США (комплекс використовується як частина ППО Білого Дому), Австралія, Чилі, Фінляндія, Індонезія, Нідерланди, Іспанія, Катар, Оман та Угорщина. З 2020 року ці комплекси поставляються в Литву.

Ракета Harpoon (Гарпун)

Ракета «Гарпун» — найбільш вдала у світі протикорабельна ракета, що стоїть на озброєнні збройних сил понад 30 країн. Поточна, модернізована версія ракети називається Harpoon Block II. Була розроблена авіабудівною компанією McDonnell Douglas (у 1997 році поглинута Boeing, яка зараз і є виробником ракети). Boeing заявляє, що поставив понад 7000 ракет Harpoon, вартість однієї такої ракети у цінах 2008 року оцінюється у півтора мільйона доларів.

Фото: Ракета Harpoon запускається з крейсера Ticonderoga USS Shiloh під час навчань із бойовою стрільбою у 2014 році (Вікіпедія ).

Спочатку проєктувалася (роботи почалися ще в 1965 році) для боротьби з підводними човнами, але після ефективного використання ракетних катерів, Пентагон побачив потенціал у протикорабельних ракетах, тому розробка Harpoon була переорієнтована на цей варіант застосування. Бойова частина вагою 227 кілограмів забезпечує смертоносну вогневу міць не лише проти кораблів, а й широкого спектра наземних цілей, включаючи об'єкти берегової оборони, зенітно-ракетні комплекси, портові/промислові об'єкти.

Основні тактико-технічні характеристики протикорабельної ракети Гарпун

Довжина
- варіант для пуску з літака: 3.8 метра
- варіант для пуску з корабля та підводного човна: 4.6 метра
Маса:
- варіант для пуску з літака: 519 кг
- варіант для пуску з корабля та підводного човна: 628 кг
Діаметр: 340 міліметрів
Розмах крила: 914 міліметрів
Максимальна висота польоту: 910 метрів
Дальність дії: до 280 км
Швидкість: близько 850 км/год
Бойова частина: 221 кг, проникаюча осколково-фугасна