На початку сторіччя Skype зробив неможливе — дозволив дзвонити без грошей і кордонів та змусив операторів зв'язку нервово корегувати тарифи. Але 5 травня 2025 року Microsoft остаточно натиснула кнопку «Вихід». Skype закривається. Компанія переводить користувачів на Teams — універсального корпоративного монстра для мітингів, чатів і спільної роботи. Як Skype став символом нового світу, як пережив купу перепродажів, чому його зжерли не конкуренти, а внутрішні трансформації, і що врешті зробило його невигідним. Це — некролог не софту, а цілій епосі спілкування.
Швидкий перехід
- Від обміну файлами P2P до безкоштовних глобальних дзвінків (2000-2003)
- Підкорення висот: Раннє зростання та розширення можливостей (2003-2005)
- Угода з eBay: Стратегічна помилка? (2005-2009)
- Нове дихання: Інтермедія з приватним капіталом (2009-2011)
- Ставка Microsoft на 8,5 мільярдів доларів: Інтеграція та трансформація (2011-2017)
- Конкуренція месенджерів та зростання команд (2017-2024)
- Завіса: відключення 2025 року та довговічна спадщина Skype
- В сухому залишку: від прориву до цифрової історії
Від обміну файлами P2P до безкоштовних глобальних дзвінків (2000-2003)
Історія Skype починається там, де перетинаються шведський підприємець Ніклас Зеннстрьом (Niklas Zennström) і данець Янус Фріс (Janus Friis). Наприкінці 1990-х вони обидва працювали в Tele2 — велика телеком-компанія зі Швеції. Фріс тоді ще не мав атестата, але мав самонавчені скіли програміста й хакерський підхід до життя, тому Зеннстрьом запропонував йому займатися підтримкою клієнтів. Так усе й закрутилося.

Ніклас Зеннстрьом (ліворуч) та Янус Фріс (праворуч). Ілюстрація: eu-startups.com
Разом вони пробували себе в різних онлайн-проєктах: провайдер Get2Net, портал Everyday.com — але цього було замало. Вони хотіли щось, що справді змінить гру. І зробили — у січні 2000-го, просто з квартири в Амстердамі, запустили Kazaa. Це файлообмінник, яким користувалися мільйони, щоб завантажити пісню, фільм чи трохи чогось не зовсім легального.
Kazaa базувався на FastTrack — протоколі, який парочка розробила самостійно у 2001 році.
І став справжнім хітом. А потім, як це буває з хітами — суди, скарги, музичні корпорації з позовами.
Усе закінчилося серйозно: справу продали компанії Sharman Networks, а самі засновники отримали по гаманцю — сума судових розрахунків сягнула понад $100 мільйонів. Але натомість прийшло розуміння: P2P — це сила. І цю силу варто застосовувати з розумом.
Кодову магію для Kazaa, а згодом і для Skype, творила четвірка естонських інженерів: Ахті Хейнла (Ahti Heinla), Прійт Касесалу (Priit Kasesalu), Яан Таллінн (Jaan Tallinn) та Тійво Аннус (Toivo Annus). Перші троє були шкільними друзями, ще з 1980-х розробляли ігри у Bluemoon Interactive. Їх уже встигли протестити на Everyday.com, тож запрошення до серйознішого проєкту було справою часу. Аннус керував першим офісом у Таллінні й займався ключовими частинами мережевої архітектури.

Ахті Хейнла, Тійво Аннус та Прійт Касесалу в 2007 році. Ілюстрація: Вікіпедія
Те саме "еврика!" сталося влітку 2002 року. Після всіх баталій з Kazaa команда вирішила переосмислити P2P.
Замість файлів — голос. Без тарифів, без традиційної телефонної інфраструктури. Просто інтернет і дзвінки.
Ідея належить Фрісу та Аннусу, і вона одразу стала інженерним і бізнес-рішенням — без ризику судитися з кожною музичною компанією.
Технологічна суть — VoIP, але не через класичну серверну схему, а через власну децентралізовану P2P-мережу, створену на основі FastTrack. Розробка велася на Delphi, C та C++ — усе серйозно, без скриптів та бекдорів.
Навіть назва дихає цим P2P-настроєм. Спочатку планували «Sky Peer-to-Peer», потім скоротили до «Skyper», але потрібні домени були зайняті. В результаті з імені просто викинули одну літеру — так з’явився «Skype». Домени Skype.com і Skype.net зареєстрували у квітні 2003 року.
Після альфа-тестів навесні 2003-го, 29 серпня відбувся реліз першої публічної бети. Компанія Skype Technologies SA зареєструвалася в Люксембурзі, але основна розробка залишилась у Таллінні. І вже за кілька тижнів усі зрозуміли: народилось щось дійсно велике.
Залежність від естонської команди також підкреслила ранню глобалізацію технічних талантів, довівши, що технології, що змінюють світ, можуть виникнути далеко від Кремнієвої долини, та поклавши початок тому, що стане процвітаючою технологічною екосистемою Естонії, яку часто називають «Skype Mafia»
Підкорення висот: Раннє зростання та розширення можливостей (2003-2005)
Запуск Skype — це той рідкісний випадок, коли «вистрілило» буквально з першого дня. 29 серпня 2003 року програму завантажили понад 10 000 разів. Минуло кілька місяців, і цифра перевищила мільйон.
Люди миттєво підхопили головну перевагу: безкоштовні, якісні голосові дзвінки через інтернет.
Географія — глобальна, вимоги — мінімальні, рахунки за зв'язок — раптово необов'язкові. Це вже був тектонічний зсув. Янус Фріс навіть пророче сказав: «Одного дня люди замість “я тобі зателефоную” скажуть “я тебе скайпну”.
Команда швидко почала додавати нові можливості: миттєві повідомлення, передача файлів, і все це ще на ранніх етапах. До жовтня 2004 року в Skype було вже 1 мільйон одночасних користувачів, а загальний обсяг дзвінків перевалив за 2 мільярди хвилин. У червні 2005-го кількість Skype-to-Skype дзвінків сягнула 10 мільйонів, а коли в гру вступив eBay — користувачів було вже близько 50 мільйонів.
Інвестори теж не залишилися осторонь. Ще до релізу у 2002 році проєкт отримав $250 000. У серпні 2003-го — другу хвилю фінансування, а в березні 2004 року — жирний раунд А на $18.8 мільйона від Draper Fisher Jurvetson та Index Ventures. Долучився й Bessemer з $1–2 мільйонами. Загальний обсяг першої фази — близько $20 мільйонів, які пішли на глобальну експансію.
Гроші, звісно, треба було якось заробляти. У 2004 році запустили SkypeOut — сервіс, який дозволяв дзвонити на звичайні номери за невеликі гроші. Можна було платити по хвилині або оформити передплату (наприклад, $2.95 на місяць за безлімітні дзвінки в США). Це називалося «freemium» — частина безкоштовна, частина платна. І це працювало: за перші три роки модель принесла 70 мільйонів користувачів і $35 мільйонів квартального доходу.
Команда активно розширювалася на всі платформи. У серпні 2004 року вийшла версія для Mac, у лютому 2005 — для Linux. А далі — бомба: відеодзвінки. Спочатку — в бета-версії Skype 2.0 у 2005-му, а з січня 2006-го — офіційно для Windows. Восени того ж року — і для Mac. Картинка миттєво стала головним аргументом на користь Skype.
Для телеком-оператторів це був холодний душ. Skype називали «кошмаром для операторів». Його децентралізована архітектура дозволяла обходити інфраструктуру, тарифи та інші рудименти зв'язку. До 2008 року сервіс контролював 8% ринку міжнародних дзвінків, а згодом дійшов до 40%. Але вся ця революція трималася не лише на тарифах — основа була технічною: P2P-архітектура дозволяла масштабуватися разом із користувачами, не витрачаючи мільйони на сервери.
Саме зв’язка: peer-to-peer + безкоштовні дзвінки + платні плюшки стала формулою раннього успіху Skype.
Угода з eBay: Стратегічна помилка? (2005-2009)
У вересні 2005 року, всього через два роки після запуску, Skype опинився в руках eBay. Аукціонний онлайн-гігант видав $2.6 мільярда грошима та акціями. А якщо Skype ще й показав би «правильні результати», загальна сума могла б перевалити за $4 мільярди. Так-так, чотири. За VoIP-додаток, який на той момент мав багато користувачів, але жодного прямого зв'язку з прибутковим бізнесом.
Тодішня CEO eBay, Мег Вітман (Meg Whitman), мріяла об'єднати eBay, PayPal і Skype у якусь «суперекосистему»: мовляв, продавці й покупці зможуть говорити по відео, обмінюватися голосовими повідомленнями типу «WhatsApp на максимумі» й довіряти одне одному ще більше. Усе виглядало красиво на слайдах. Плюс, казали, що Google і News Corp. також стукали у двері Skype, тож eBay вирішив не гаяти часу — і заплатив, як за рідкісну монету з динозавром.

Мег Вітман, СЕО eBay. Ілюстрація: NBC News
Аналітики ж крутили пальцем біля скроні ще тоді. Мовляв, це зовсім різні світи: платформи для продажу б/у телевізора і сервіс для інтернет-дзвінків. На відміну від PayPal, який дійсно пришвидчував транзакції, Skype на eBay був як відеодзвінок у продуктовій крамниці — ніби й прикольно, але нащо?
Швидко виявилося, що сумніви були обґрунтованими.
Інтеграції не відбулося, користувачі продовжували надсилати один одному емейли, а Skype лишився окремим островом в океані eBay. Це стало класичним кейсом «синергійної пастки» — коли купуєш за очікування, а отримуєш головний біль.
Попри все, Skype продовжував рости: у 2006 році — 100 мільйонів користувачів, пів мільярда завантажень у 2007-му, відеодзвінки, SMS, Skypecasts, Skype To Go і навіть версія для бізнесу. Але фінансово все виглядало значно менш райдужно. У 2007-му eBay офіційно визнав: ми переплатили. І списав $1.4 мільярда, з яких $530 мільйонів — це бонуси, яких Skype так і не заробив.
Навіть попри те, що у 2006 році сервіс приніс $195 мільйонів, а у 2008 — $551 мільйон, «синергія» залишилась у теорії. Керівництво змінювалося регулярно, засновники Зеннстрьом і Фріс покинули проєкт до 2008 року, переключившись на нову мрію — відеоплатформу Joost (яка, спойлер: не злетіла).
У лютому 2008-го за кермо став Джош Сільверман (Josh Silverman) — четвертий CEO Skype за три роки. Він трохи навів лад: прибрав зайве, зробив акцент на відео і дотиснув кількість завантажень в один мільярд до осені 2008-го. Але навіть за нього Skype так і не став частиною eBay-імперії. Просто сусід по офісу, який говорить іншою мовою.

Джош Сільверман, CEO Skype в 2008 році. Ілюстрація: ibtimes.co.uk
Нове дихання: Інтермедія з приватним капіталом (2009-2011)
У березні 2008 року eBay отримав нового керівника — Джона Донагоу (John Donahoe), який швидко збагнув те, про що аналітики говорили з самого початку: Skype їм заважає. У квітні 2009-го він прямо заявив, що компанія планує відокремити Skype і готувати його до IPO в 2010 році. Чесно і прямо: «Skype — хороший самостійний бізнес, але до нашої електронної комерції та онлайн-платежів він ніяк не підходить».
Але замість виходу на біржу з’явився інший сценарій — приватний капітал. У вересні 2009 року eBay продав контрольний пакет Skype (спочатку 65%, згодом 70%) консорціуму на чолі з Silver Lake Partners. До угоди також увійшли Andreessen Horowitz (тоді ще молодий венчурний фонд), Index Ventures і канадський пенсійний фонд CPPIB. Сумарна оцінка компанії — $2.75 мільярда. eBay отримав $1.9 мільярда грошима, ще $125 мільйонів — у вигляді зобов’язань, і зберіг 30–35% у капіталі.
На цьому моменті все виглядало як новий старт… поки не виліз скелет із шафи. Компанія Joltid, яка належала засновникам Skype — Нікласу Зеннстрьому і Янусу Фрісу, володіла патентами на основну P2P-технологію Skype. А eBay її тільки орендував. І як тільки угоду з інвесторами було оголошено, Joltid подала до суду з вимогою розірвати ліцензію. Тобто весь Skype ризикував залишитись без свого ядра.
Цей «патентний мінімум» став для засновників чудовим козирем.
У листопаді 2009 року сторони дійшли згоди: Skype викупив усі права на P2P-технологію, а натомість Зеннстрьом, Фріс і їхні партнери отримали 14–15% акцій компанії і повернулися до ради директорів. Повернення було гучним — і стратегічно важливим.
Завдяки цьому Skype почав відновлення. Класичний сценарій приватного капіталу: взяти проблемний актив, вирішити юридичні й структурні вузли, поставити нову команду і вивести бізнес у плюс. У жовтні 2010 року CEO став Тоні Бейтс (Tony Bates), колишній топ-менеджер Cisco. Він зробив ставку на мобільні платформи — лише за два дні після релізу iPhone-версії було понад мільйон завантажень — і на відео, як основну «фішку».

Тоні Бейтс, CEO Skype в 2010 році. Ілюстрація: eastbaytimes.com
Кількість користувачів стрімко зростала — до кінця 2009 року додавалося по 380 000 нових щодня. Доходи також росли: $740 мільйонів у 2009 році, $860 мільйонів — у 2010-му. Активних або підключених користувачів — близько 170 мільйонів, хоча платили з них лише 8–9 мільйонів.
У серпні 2010 року Skype офіційно подав документи на IPO — планував зібрати $100 мільйонів. У першому півріччі 2010 року виручка склала $406.2 мільйона (+25% до попереднього року), але чистий прибуток скоротився до $13 мільйонів через відсотки за боргами після викупу.
Та все це — лише тизер. IPO так і не сталося. На горизонті з’явився новий покупець. Великий. І дуже знайомий.
Ставка Microsoft на 8,5 мільярдів доларів: Інтеграція та трансформація (2011-2017)
У травні 2011 року Microsoft вибухнув новиною: компанія купує Skype за $8.5 мільярда. Без торгу. Це була найбільша угода в історії Microsoft на той момент і вигідний вихід для інвесторів із Silver Lake та eBay, які трохи раніше думали про IPO. Угоду офіційно закрили в жовтні 2011 року після регуляторного погодження.

Джон Донагоу та Стів Балмер. Ілюстрація: nbcdfw.com
Тодішній CEO Microsoft, Стів Балмер (Steve Ballmer), подав це як «створення майбутнього комунікацій у реальному часі». Ідея була амбітна: Skype мав зміцнити екосистему Microsoft — від корпоративного Lync до Outlook, Xbox Live і навіть Windows Phone. У пакеті — 170 мільйонів активних користувачів і всесвітньо впізнаваний бренд. І, звісно, шанс покращити позиції Microsoft у мобільному та VoIP-сегменті.
А ще це було «якщо не ми — то Google або Facebook».
Обидва конкуренти (а ще — Yahoo! та Cisco), за чутками, також цікавились Skype. Microsoft не міг дозволити, щоб такий актив опинився у ворожому таборі, тому переплатив — і сильно. Бо $8.5 мільярда — це в 10 разів більше за виручку Skype у 2010 році ($860 мільйонів) і утричі більше за його оцінку під час попереднього продажу.
Аналітики одразу кинулися рахувати: при операційних збитках у $7 мільйонів у 2010-му, це виглядало як deja vu з невдалою покупкою aQuantive. Скептики казали — дорого й безглуздо, оптимісти — стратегічно правильно. Щоб ця угода "відбилася", Skype мав стрімко рости і приносити великі прибутки.
В Microsoft створили окремий підрозділ Skype, який очолив Тоні Бейтс, і пообіцяли багато чого — підтримка для Mac, Linux, Android та iOS нікуди не зникне. Платформна відкритість — як мінімум на словах — залишилася.
Почалися великі злиття. У 2013 році Microsoft закрила Windows Live Messenger і всіх його користувачів перевела у Skype. На корпоративному фронті Lync злили зі Skype і в 2015-му перетворили на «Skype for Business». Skype інтегрували в Outlook, Xbox (особливо з Kinect), Windows Phone і Windows 8/8.1 — там він став застосунком за замовчуванням.
Але найголовніше сталося за лаштунками: Microsoft поступово відмовилася від P2P-архітектури Skype. Розподілена модель, яка колись забезпечувала стабільність і економію, почала давати збій у мобільну еру. P2P-клієнти виснажували батареї смартфонів, синхронізація працювала як хотіла, а додавати нові функції на всіх пристроях стало проблемою.
Тож із 2012 року Microsoft почала розгортати власні дата-центри з «супервузлами», а з 2013-го — активно переносити бекенд Skype на Azure. До 2017 року сервіс остаточно пересів у хмару: чат, дзвінки, ідентифікація користувачів — усе працювало на новій мікросервісній архітектурі. Перенесли навіть по 140 терабайтів даних на регіон до Azure Cosmos DB.
Офіційне пояснення — підвищення стабільності, швидкості та масштабованості. І ще — щоб запустити нові штуки, як Skype Translator чи платформа ботів. Деякі критикували це як шлях до централізації і, відповідно, зменшення приватності. Але в епоху мобільних і хмар це було неминуче. P2P був хорошим на старті, але для виживання в новому світі Skype мав змінитися до невпізнаваності.
В 2016 році до промо Skype приєднався Крістофер Ллойд (Christopher Lloyd), відомий за трилогією "Назад у майбутнє"
Та Пол Маккартні (Paul McCartney):
Конкуренція месенджерів та зростання команд (2017-2024)
Навіть після міграції в хмари й повного влиття в екосистему Microsoft, Skype з середини 2010-х почав втрачати ґрунт під ногами. Світ комунікацій стрімко змінювався. WhatsApp, Facebook Messenger, WeChat — мобільні месенджери першої хвилі — забрали на себе роль основного способу зв’язку. І не тільки текст: голос, відео, стікери, "бумеранги" — усе в одному пакеті. Apple зі своїм FaceTime теж сидів тихенько на мільйонах iPhone і не потребував сторонніх додатків.

Колаж з месенджерів. Ілюстрація: gagadget
На цьому тлі з’явилися нові гравці. Zoom — мінімалістичний, швидкий і стабільний — став феноменом, особливо під час пандемії 2020-го. Google не дрімав — трансформував Hangouts у Google Meet.
Ринок почав нагадувати переповнену вечірку, а Skype виглядав на ній як той гість, який забув змінити одяг ще з 2010-го.
Замість еволюції — метання. У 2017 році Skype вирішив піти в «молодь» і додав до себе Snapchat-style функції: історії, «Highlights» та інший візуальний балаган. Користувачі відповіли різко: оцінки в App Store полетіли вниз, функції стали складніші, базові речі — глибше закопані. І все це на фоні технічних збоїв: зависання, розсинхронізація між пристроями, дзвінки, що обриваються саме на слові «привіт».
А головний конкурент, як виявилося, був навіть не Zoom. А Microsoft Teams. У 2017 році компанія запустила Teams — спочатку як відповідь на Slack. Та потім платформа пішла в наступ і на територію Skype. Глибока інтеграція з Microsoft 365, агресивне просування, шалене зростання: у грудні 2023-го Teams мав 320 мільйонів активних користувачів на місяць. І що найгірше для Skype — у 2021 році Teams почали позиціонувати ще й для побутового використання. Коротко кажучи: "Дякуємо, Skype, але в нас тепер свій улюбленець".
Skype ж втратив темп. На старті пандемії (березень 2020-го) в нього було 40 мільйонів активних користувачів щодня, а за три роки — вже 36 мільйонів. І це в той час, коли відеозв’язок став новою нормою. Його частка на ринку відеодзвінків до 2021 року впала до 6.6%. Zoom, для порівняння, у цей час — лідер з величезним відривом.
Коротко: Skype, який колись зламав правила гри, сам став жертвою нових правил. Не встиг адаптуватися до світу смартфонів і хмар. Його конкуренти запускали дзвінки в один клік без реєстрацій, а він залишався у складній старій моделі.
Skype опинився затиснутим між мобільними месенджерами, Teams і власними застарілими рішеннями.
Із символу цифрової революції він перетворився на додаток, який ми відкриваємо хіба що випадково, клікнувши не на той ярлик.
Завіса: відключення 2025 року та довговічна спадщина Skype
Microsoft підтвердила те, що давно висіло в повітрі: Skype піде з арени остаточно. Причина — уніфікація комунікаційних сервісів і ставка на Microsoft Teams як універсальну платформу для спілкування.
Що буде далі:
- Перехід у Teams: увійти можна з тими ж обліковими даними, більшість чатів і контактів перенесуться автоматично.
- Що не перенесеться: історія з робочими/навчальними акаунтами, приватні розмови та історія Skype for Business.
- Експорт даних: доступний до січня 2026 року. Потім — безповоротне видалення.
- Платні функції: покупки вже не підтримуються. Кредити діятимуть до завершення терміну, але не пізніше 3 квітня 2025.
- Міжплатформенність: зв’язок між користувачами Skype і Teams працюватиме до 5 травня.
Чому закрили:
Skype не витримав конкуренції мобільних месенджерів, технічного боргу від P2P-архітектури та внутрішньої конкуренції з Teams. Його час минув.
Але після Skype залишається потужна спадщина:
- Доступність зв’язку: зробив міжнародні дзвінки буденністю.
- Популяризація VoIP і відео: відкрив дорогу Zoom, Meet, FaceTime.
- Технології: P2P у масштабах планети, прорив у кодеках (SILK, Opus).
- "Skype Mafia": естонські фаундери запустили нову хвилю стартапів — Wise, Bolt, Veriff, Starship.
- Культура: Skype став синонімом відеодзвінків задовго до пандемії.
Skype не просто зникає — він завершує цикл, змінивши цілу епоху цифрового спілкування.
В сухому залишку: від прориву до цифрової історії
Skype — це історія про злет, падіння і трансформацію. Створений на основі P2P-досвіду Kazaa, сервіс зробив міжнародний зв’язок доступним і фактично зламав модель традиційної телефонії. Але після хвилі успіху — мільярдні угоди, корпоративні війни, перебудова під хмарні сервіси Microsoft і врешті конкуренція з Teams та Zoom — привели до логічного фіналу: Skype завершив свою роботу 5 травня 2025 року. Його спадщина — це не лише дзвінки, а культурна і технологічна революція: VoIP у мейнстрімі, народження естонської стартап-мафії та нова ера глобального цифрового спілкування. Skype пішов, але змінив усе.
Для тих, хто хоче знати більше
- Технології далекої-далекої галактики: як «Зоряні війни» вплинули на людство
- Від Sony до Xiaomi: як за 30 років двічі змінилася географія виробництва електроніки
- Від невдалої рисоварки до тріумфу PlayStation: історія Акіо Моріти
- Історія Кевіна Мітника: найвідоміший хакер у світі
- Історія Джона Кармака: батько всіх шутерів
Стаття - топ, дякую
Відповісти