Казковий Відьмак з щурами, жабами та кажанами: огляд екшн-RPG Tails of Iron 2: Whiskers of Winter

Tails of Iron 2: Whiskers of Winter була моєю найочікуванішою грою цієї зими. Тож редакція gg не могла пройти повз величезне зимове королівство. І мої очікування повністю виправдалися. Odd Bug Studio взяла усе найкраще з першої частини, помножила це, додала чогось нового і зробила екшн-RPG, де можна загубитися на пару днів, рятуючи казковий світ від нової загрози паралельно знищуючи десятки ворогів мечами, сокирами, списами та магією.

Синопсис

У Tails of Iron 2: Whiskers of Winter події гри розгортаються після великої війни, коли південні щури намагаються відновити своє життя. Проте на півночі прокидається древнє зло — кажани, які загрожують всьому королівству. Гравці візьмуть на себе роль Арло, молодого спадкоємця і вирушать у подорож через засніжені північні землі, щоб знищити кажанів раз і назавжди. У процесі гри Арло буде полювати на величезних монстрів, об'єднувати розрізнені клани та покращувати своє поселення.

4 причини придбати Tails of Iron 2: Whiskers of Winter

• Всю історію вас супроводжуватиме голос Відьмака
• Покращена бойова система до якої додалася магія та гаджети
• Нова історія, яка не потребує знань з 1 частини
• У якій ще грі можна відрубати голову жабам, кажанам та іншим звірам масивною зброєю?
• Киньте собі нові складні виклики у боях, якщо вам мало souls-like ігор

1 причина відмовитися від покупки Tails of Iron 2: Whiskers of Winter

• Ви сприймаєте лише 3D ігри

Швидкий перехід:

• Що нового я дізнався після огляду Tails of Iron 2: Whiskers of Winter
• Сюжет: крижана історія, розказана Відьмаком
• Геймплей: якби Рататуй потрапив у souls-like
• Технічна сторона щурячих пригод
• Якою запам'ятається Tails of Iron 2: Whiskers of Winter
• П'ять речей, які потрібно знати про Tails of Iron 2: Whiskers of Winter

Що нового я дізнався після огляду Tails of Iron 2: Whiskers of Winter

Tails of Iron 2: Whiskers of Winter не розчарує фанатів першої частини. Розробникам знову вдалося захопити увагу гравця і я навіть не помітив як пролетіли 10 годин цієї пригоди. Автори вирішили не вигадувати велосипед, а розширити те, що гарно себе зарекомендувало. І це спрацювало. З одного боку воно наче все таке рідне і знайоме, а з іншого грі все ж вдається показати тобі щось нове та здивувати. Серед усіх ігор, які я встиг пройти цього року, Tails of Iron 2  стала найкращим ігровим досвідом за що я можу тільки подякувати Odd Bug Studio.

Сюжет: крижана історія, розказана Відьмаком

Спершу треба уточнити, що гра не продовжує події першої частини. Нас переносять у новий регіон та до нового персонажа. Відтепер ми Арло — спадкоємець Доглядача за Пустищами. Арло живе у розкішному замку, де навколо усі працюють на благо королівства, яким керує його батько. Час від часу королівство постає перед труднощами, але вони не критичні. Та одного дня королівство атакують кровожерлива жорстока армія кажанів, яка дає одразу зрозуміти, що відтепер вони будуть тероризувати цей регіон щодня.

Арло важко назвати досвідченим воїном, але можна згадати фразу із серії Metro "хто, якщо не ми" і щур розуміє, що вивчить він всі важливі аспекти на полі бою, бо відтепер рідний регіон треба звільнити від нової загрози і ми разом з ним вирушаємо у загадкову та водночас цікаву подорож.

Протягом свого геройського шляху Арло побуває у різних регіонах, зустріне нових друзів, союзників та звісно ж ворогів, адже не могло ж все обмежитися лише кажанами.

І хоча історія, як і сама гра, нагадують усім знайомий казковий сценарій, де відважний герой усіх рятує, сюжет гри вміє дивувати. Особливо йому це вдається робити під кінець. Не буду спойлерити, щоб не псувати вам сюрприз під час проходження, але фінальний акт вийшов дійсно вийшов цікавим та певно найцікавішим в усій серії Tails of Iron, тому, ймовірно, на другій частині усе не закінчиться, але загалом для формату такої історії та формату гри — сюжет у Whiskers of Winter видався хорошим.

Однак є ще у цієї гри козир, яким може похизуватися далеко не кожна франшиза. Персонажі у Tails of Iron 2 не говорять (Десь бачили, щоб тварини говорили тварини? Ситуації, коли ви перебрали з алкоголем ми не враховуємо).

І саме тому на сцену виходить Даг Кокл — англійський голос Геральта у серії The Witcher. Як і в першій частині, Даг виконує роль оповідача, який своїм голосом, що ніби був створений для фентезійних стародавніх часів, атмосферно розповідає та  переказує усе те, що відбувається на екрані.

Цей трюк дуже гарно допомагає із зануреннями, тому поки ми чекаємо The Withcer 4, яка вийде Бог знає коли, можете послухати свій улюблений голос у Tails of Iron 2.

Геймплей: якби Рататуй потрапив у souls-like

Ігровий процес грубо можна розділити на два етапи: дослідження та бої, але давайте одразу переходити до найцікавішого, щоб зрозуміти як знищуючи усі вороги.

Яких тут тільки ворогів немає: хробаки, дикобрази, змії, кажани, жаби і це ще не весь список. Деякі з них діляться на підвиди, бо є лучники, противники зі щитами, хтось взагалі примудряється осідлати іншу тварину, щоб ти одночасно вбивав двох ворогів.

Для боротьби з ними для Арло можна підібрати різну зброю на колір і смак. Хочеш меч, щоб все було по класиці? Та будь ласка. Надаєш перевагу сокирам? Взагалі немає питань. Не хочеш ні сокиру, ні меч? Ну й добре, тримай спис.

А ще ж є друга зброя, яку треба тримати двома руками і хоч атака відбувається довше, шкоди вона завдає набагато більше. Так само можна обрати між мечем, сокирою та списом.

І це ще не кінець, бо є ще зброя для дальнього ураження. Це може бути лук, арбалет чи пістолет. Знову ж таки, обирайте те, що подобається.

Однак не все так просто як здається. Кожен із ворогів має вразливість до тих чи інших ефектів. Тому кожна зброя акцентується на вогні, морозі, електриці чи отруєнню. Якщо вогонь гарно діє проти кажанів, то жабам він до одного місця, тому треба перемикатися.

І задум цікавий, адже так ти постійно пробуєш і комбінуєш щось нове і в тебе не вийде пробігати усю гру з одним комплектом, адже різні умови змушують по різному адаптовуватися. Однак до ідеальної системи не вистачає лише того, щоб можна було зробити декілька комплектів та перемикатися швидко між ними, а не перед початком бою відкривати інвентар та все змінювати, що втрачає динаміку гри.

На DualSense, наприклад, це можна було б реалізувати завдяки сенсорній панелі де свайпом у різні сторони миттєво б застосувався інший набір зброї.

Та не завжди доведеться битися, адже часом вам доведеться захищатися. У цьому випадку система нагадує God of War. Бачиш білий індикатор — став блок щитом. Червоний індикатор означає, що треба тікати якомога далі, бо у цьому випадку ви  безсильні. А от жовта позначка над ворогом каже про те, що зараз треба контратакувати, що зупинить ворога на деякий час і дозволить його різати.

Якщо на цьому моменті вам здається, що з бойовою системою ми закінчили, то ні. Протягом усього шляху Арло буде опановувати магію. Її є чотири види і вона підходить під конкретний вид ворогів. Можна пустити морозний вихор, який зупинить на час противника. Є можливість розсіяти по арені отруту або ж як Тор влупити із неба блискавки.

Окрім цього ще є інвентар швидкого доступу з предметами. Це можуть бути пастки, антидот від різних ефектів або інструмент, який покращує вашу зброю на короткий проміжок часу.

Завдяки цьому всьому бої просто не набридають до самого кінця. Тобі постійно дають нову зброю, магію, предмети. Частину із цього всього ще й можна покращувати, а різноманіття з ворогів та локацій дарує пригоду, де тобі цікаво знаходитися.

Майже souls-like

Tails of Iron 2 також намагається бути схожою на ігри в жанрі souls. Зберігатися можна тільки у спеціальних місцях, відновити здоров'я можна лише випивши спеціальний напій, а його запаси треба поповнювати. Хіба що ресурси та гроші не втрачає після смерті.

І якщо на низькій складності елемент "виклику" відчувається рідко, то от середня складність та особливо висока ідеально підходять для тих, хто шукає собі гострих пригод.

І найбільша заслуга у цьому саме босів. Видно, що автори особливо увагу приділили саме їм. У них цікавий дизайн, арени та атаки. Тому ви героїчно можете пройти пів карти усіх рубаючи, а потім відлетіти як дитя від здорової жаби.

Тож якщо хочете цікаві бої з крутими босами — ставте легку складність та насолоджуйтеся, але якщо хочете отримати це і зверху виклик, де доведеться перегравати арену по декілька разів, то Tails of Iron 2 дасть вам вибір між двома пігулками як у Матриці.

Не забувай досліджувати

У перервах між битвами ви будете досліджувати 7 різних регіонів зі своїми поселеннями, ворогами та локаціями. У них ви можете позбирати ресурси, які потрібні для покращення арсеналу, та виконати другорядні квести, які нагадують замовлення Відьмака, коли треба прийти на локації, де живе якийсь монстр та вбити його.

Чогось ультранезвичного у цьому немає, але плюсом є те, що регіони невеликі, квестів не так і багато, а більшість із них сфокусовані на битві з ворогами, а як ви зрозуміли, битися тут класно.

Також розробники зробили важливу зміну. Якщо у першій частині, щоб рухатися далі сюжетом вам треба було виконати і додаткові квести, то у сиквелі від цієї ідеї відмовилися. Тож тепер гра не примушує вас виконати прям усе. Хочеш тільки сюжет? Ніхто не забороняє. Хочеш виконати тільки ті другорядні завдання, які цікавлять? Усі будуть тільки за.

Технічна сторона щурячих пригод

З оптимізацією у Tails of Iron 2 взагалі не було проблем. Зрозуміло, що ніяких просадок з такою графікою і бути не може, але я не зустрів ні одного багу, а гра ні разу не вилітала. І хоча видавець мене попереджав, що я можу зустріти певні проблеми у прес версії гри, мені пощастило і я взагалі не відчував, що це не релізний варіант. Тому шанс зустріти якийсь баг, коли ви читаєте цей огляд, ще зменшується, адже патчі першого дня нікуди не ділися. Тож за це можна ставити розробникам найвищу оцінку.

Казкова краса Землі Півночі

Арт дизайн у грі можна описати трьома буквами — х вау. Під час проходження тебе не покидає відчуття того, що ти наче перенісся у книгу з казками, яка ожила. Сніжні гори, які переливають рожевим заходом сонця, густі зелені гнізда змій, вкриті кістками мертвих гостей. Помпезні замки з величезними залами та височенними стелями. Маленькі затишні поселення, де жителі розводять овець, щоб якось прожити у цьому небезпечному світі, а супроводжує цю картину вечірній дощ і тобі просто хочеться зупинитися і спостерігати за цим всім.

Художники Tails of Iron 2 зробили все можливе, щоб фотографувати вам хотілося як можна більше місць. А як ще краще описати пророблену ними роботу — я просто не знаю.

Середньовічний аудіосупровід

Усі звуки та музика відповідні періоду гри. У містах грає жива музика, чути звуки коваля, який виготовляє нову зброю та і загалом з різних куточків доноситься галас.

Також гарно усе звучить під час битв. Особливо сподобалася ідея, коли під час битв з босами у грі не просто вмикається потрібна композиція, а її на задньому фоні виконує гурт кажанів і от допоки ви не здолаєте боса — концерт буде тривати.

Якою запам'ятається Tails of Iron 2: Whiskers of Winter

Tails of Iron 2: Whiskers of Winter запам'ятається грою з непоганою історією, неочікуваним фіналом, крутою атмосферою та щонайголовніше — цікавим геймплеєм. Odd Bug Studio вдалося зробити гру до якої хочеться повернутися як тільки ти закінчиш з роботою або засісти на цілі вихідні. Я отримав винятково позитивні враження під час дослідження Земель Півночі і можу рекомендувати гру усім, кому подобаються подібні ігри. І я радий, що зміг отримати якісний сиквел гри, яку колись полюбив. Чи це найкраща гра січня для мене? Однозначно так. Чи це найкраща гра цієї зими для мене? Вона ще звісно не закінчилася, але певен, що Tails of Iron 2: Whiskers of Winter вже закріпилася у трійці найкращих.

П'ять речей, які потрібно знати про Tails of Iron 2: Whiskers of Winter

• Tails of Iron 2: Whiskers of Winter — гра у жанрі екшн-RPG з елементами souls-like
• Гра не є прямим продовженням Tails of Iron, а розповідає нову історію з новим героєм
• У грі велике різноманіття зброї та ворогів на яких її можна застосувати
• Сиквел наповнили магічними здібностями, більшим різноманіттям локацій та новими предметами, що робить її краще за оригінал
• Усе проходження вас супроводжуватиме голос Відьмака, який відіграє роль оповідача

Для тих, хто хоче знати більше

• Найкраща VR-гра року: огляд Metro Awakening
• Всратися від радіо: огляд Silent Hill 2 — ремейку культового горора на Unreal Engine 5
• Чи варто було лякатися знову? Огляд горору Until Dawn Remake
• Закохався з першого погляду: огляд Astro Bot — галактичної пригоди на PlayStation 5
• Стріляй-руйнуй-будуй: огляд розважальної кооперативної гри Lego Horizon Adventures