Новини, огляди, статті на тему колонка редактора
Ще пару років тому Samsung був не тільки законодавцем моди у сегменті складаних смартфонів, але й найбільшим виробником цих пристроїв. Зараз ситуація вже змінилася — за результатами 2 кварталу 2025 року частка Samsung зменшилася з 21% до 9% відповідно до 2 кварталу 2024 року (хоча аналітики Counterpoint Research впевнені у тому, що Samsung "відновить свою частку ринку протягом року" за рахунок оновлення лінійки у 3 кварталі та відкладених продажів операторів мобільного зв'язку). Найбільшим продавцем складаних смартфонів вже є Huawei (але за рахунок величезного китайського ринку, де компанія має 76.6% цього сегменту ринку). Також значно зросла частка складаних смартфонів Motorola. Аналітики пов'язують це з агресивною маркетинговою політикою виробника в Північній Америці, де Motorola пропонує складаний смартфон за найнижчою ціною в 700 доларів США. Та й загалом ринок складаних смартфонів зростає — очікування 45% за 2025 рік (але, переважно за рахунок Китаю).
Я кілька місяців користувався Motorola RAZR 50 та розумію чому все відбувається так, як відбувається. Бо стратегія Motorola працює: за менші гроші споживач отримує кілька переваг навіть перед Galaxy Flip з флагманськими характеристиками (у якого потужніший процесор та краща камера).
Є щось символічне у тому, що Casio, бренд, який будував свою славу на надійності для робітників, спецназу та тих, хто боровся з гравітацією на будівництві, сьогодні робить ставку на хіпхоп‑гурт XG. Цей союз виглядає, ніби G‑SHOCK зняв каску, змінив камуфляж на блискучий костюм і пішов на вечірку в Сеулі.
У Силіконовій Долині пахне панікою. І ім’я цієї паніки — Марк Цукербер. Поки Apple сором’язливо погоджується на інтеграцію сторонніх ШІ-моделей у Siri, а OpenAI лататиме діри в команді, Цукерберг відкрив необмежену кредитку і пішов на справжнє полювання за мізками.
Є речі, які не потребують пояснень: чому чай з молоком, навіщо британцям гумові чоботи та як пилососи Dyson знищили концепт мішків для сміття. А ось пояснити, чому Джеймс Дайсон (James Dyson) вирішив вирощувати полуницю, — завдання рівня «науковий стендап з елементами сюрреалізму».
Ми звикли помічати інновації лише тоді, коли вони гучно гримлять на сцені: презентують щось «революційне», змінюють правила гри або хоча б формують чергу під магазином. Але є гравці, які змінюють ландшафт тихо і поступово — не ламаючи рамки, а акуратно їх розширюючи. Один із них — Lenovo.
Олег Куваєв — той самий, що подарував нам "Масяню", — випустив кліп «People Against AI» (Люди проти ШІ), і це можна було б назвати просто новою роботою аніматора... якби не один нюанс: усе відео — від тексту пісні до кадрів — зробив ШІ. Людина просто натискала клавіші, іронізувала, реготала й пішла варити чай. Ну, або щось міцніше.
У всіх маркетологів зараз є всього два варіанти та обидва погані. Або вони кричатимуть про "інтеграцію штучного інтелекту", і їх ігнорують навіть коти в TikTok. Або нічого не кажуть про ШІ — і виглядають, ніби живуть в 2014-му і досі роздають флаєри біля метро. Вітаємо в найщирішій маркетинговій безвиході 2025 року.
Цього року WWDC 2025 — щорічної конференції Apple для розробників — не принесла жодних революцій. Звісно, вона завжди була більше про можливості для розробників програмного забезпечення у шести (!) операційних системах, якими керує зараз Apple, ніж про нові пристрої чи їх можливості. Варто відзначити, що це була найкоротша за часом презентація за останні десять років — зазвичай вони тривають 2 години і більше, цього року презентація тривала півтори години. Про Apple Intelligence, яку гучно анонсували минулого року (і яку ніхто так і не побачив), майже нічого не було — замість неї звучала нова концепція Visual Intelligence. Про кодування всіх операційних систем роками випуску (iOS 26 замість iOS 19) стало відомо ще до WWDC. А головною новиною конференції, мабуть, став анонс уніфікованого дизайну Liqiud Glass для всіх платформ.
Колись Алан Тюрінг поставив просте, майже філософське запитання: чи зможе машина поводитися так, що людина не зможе відрізнити її від іншої людини? Так народився тест Тюрінга — стандарт, за яким штучний інтелект намагався вивчити людську мову, інтонацію, логіку, безглуздість і навіть дурнуватий гумор.
Колись знижки були простими й зрозумілими, як чашка кави з автомату: 20% — значить, мінус 20% від ціни. Власне, відсотки людство для цього і винайшло, щоб можна було порівнювати різні величини та частки від цілого. Зараз же ми маємо справу з черговою маркетинговою пошестю, яка закінчиться, як закінчувалися всі попередні. Сенс цієї маніпуляції зводиться до підміни відсотка знижки на абсолютну суму в гривнях. Що виглядає ніби привабливо, але, насправді, відволікає увагу споживача від простого факту: це НЕЗНАЧНА ЗНИЖКА. Яку просто підміняють розмитим поняттям "вигоди".
В минулому році ми писали про скандал навколо наявності квантових точок в QLED-телевізорах TCL, а зараз Hisense — один із глобальних гравців на ринку телевізорів — опинився у центрі аналогічного скандалу. У США проти компанії подано два колективних позови в Нью-Йорку та Ілінойсі через нібито обманливу рекламу серії QLED-телевізорів. Суть претензій у тому, що під виглядом QLED (Quantum Dot Light-Emitting Diode) продавалися звичайні LED-телевізори з хіба що мікроскопічними домішками квантових точок — у таких кількостях, що вони просто не впливали на якість зображення.
Колись презентації смартфонів були як футбольні фінали. Ми обговорювали мегапікселі, гігагерци, навіть логотипи на корпусі. Зараз? Зараз новий Galaxy — це як новий степлер у офісі. Є — і добре.
Кожного разу, коли в новинах миготить «компанія витратила 100 мільйонів на редизайн логотипа», у соцмережах піднімається шторм. Умовний коментатор Петро з аватаркою енергетика йде в атаку: «Та я вам у Фотошопі за пів години таке зроблю!» І Вася, напевно, і зробить — але тільки логотип. А ось те, за що корпорації платять мільйони, — це зовсім інша операція.
Глобальний хайп навколо штучного інтелекту перетворився на геополітичну гонку. Але замість гіперлупів — LLM, замість колоній — дата-центри. І тепер кожна поважаюча себе країна мріє про свій маленький GPT. Навіщо? А головне — як це реалізують і хто за це платить? Документ, створений дослідниками з Українського католицького університету та OpenBabylon, — це глибокий аналітичний звіт про світовий досвід створення національних великих мовних моделей (LLM). У ньому описано, як різні країни інвестують, регулюють, навчають і, звісно ж, сподіваються отримати дивіденди від власних AI-рішень.
Головна теза — національні LLM не просто про «свої дані своїми руками». Вони — про суверенітет, економіку, оборону, освіту, охорону здоров’я, і навіть фермерські консультації. У багатьох випадках такі моделі стають дешевшою та безпечнішою альтернативою глобальним гігантам типу OpenAI.
Окей, Маск, я зрозумів, ти вже майже рік називаєш Twitter "X" (там окрема історія, які він всі свої бізнеси на початку називав Х, певно, це якась психологічна травма у нього). Але пройшло достатньо часу, щоб я остаточно зрозумів: я – не буду називати твітер "іксом". І ось чому.
